Кін. 04.1904 р. До невідомої особи
Кін. квітня 1904 р. |
Вельмишановний добродію!
Звістка Ваша про смерть незабутнього Михайла Петровича глибоко уразила усіх нас. Не стало невсипущого трудівника на нашій літературній ниві, котру він немало збагатив своїми коштовними перекладами і самостійними талановитими творами!
Не стало щирого робітника задля розвою нашого кону, що він допомагає піднести його високо угору не тільки своїми мистецькими працями, а ще й своїм хистом вишукати дотепних людей до того діла, зводити їх до гурту, обминути усякі припони та заборони!
Не стало гарячого поборника за добро та поспіх свого народу, за його мову та пісню, за всі ті віками нажиті духовні ознаки, якими він одрізняється від близьких і далеких йому по крові і духу людей!..
Великий жаль проймає наше серце, що неминуча смерть вирвала між нас таку значну задля всього нашого краю силу і зяє на нас своєю чорною домовиною. У цей гіркий за[для] кожного українця час тільки й слугує нам утіхою певна сподіванка – що все те, що зробив покійник за свого віку, зостанеться жити між нами, буде підтримувати нас не сидіти згорнувши руки, а щиро працювати на користь нашому народові, як, не покладаючи рук, працював покійник, буде викликати нові сили допомагати за його приводом вести діло далі по широкому шляху людського поступу та освіти. Хай же буде лежати над його тілом земля пером, а його пам’ять заквітчає слава своїм ясним віночком!
Просимо Вас передати від нас сім’ї покійника пекучий наш жаль за велику не тільки для неї, а й задля всії України втрату і наше гаряче пожадання пережити в доброму здоров’ї цю неминучу задля всього живого лихую годину. Хай наша гірка туга зіллється з їх кревними сльозами і допоможе їх осушити.
Примітки
Друкується вперше за автографом (ф. 5, № 398). Лист не датований; датується за змістом.
Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1971 р., т. 7, с. 509.