Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

07 – 08.1903 р. До Марії Заньковецької

Липень – серпень 1903 р.

Ясная зоре нашого кону, славетна пані добродійко

Мар’є Костянтинівна!

Городяни запрохують Вас прийняти участь в виставі "Наталки Полтавки" під час святкування постанови пам’ятника нашому славному письменникові Котляревському. До їх запросин ударяюсь і від себе до Вас, наша ясна зоре, з низьким уклоном: допоможіть нам відбути наше святкування, як воно годиться задля такого значного для усього краю свята.

Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе нас своєю ласкою, а Ваше чуле серце не обмине теплою прихильністю до нашого благання і жаги – бачити рядом з такими талановитими виставниками "Наталки Полтавки", як Кропивницький, Саксаганський, Садовський і Затиркевичка, і Вас, наша яскрава зоре! Кропивницький і брати Тобілевичі з великою охотою згодилися на наші запросини, а славетний наш музика Микола Віталійович Лисенко пообіцяв прибути і виставити разом з "Наталкою Полтавкою" написану ним задля такого значного свята кантату на вічну пам’ять Котляревському.

Як бачите, вельмишановна пані добродійко, вся наша сила і краса збереться біля нас, щоб якнайкраще відбути наше перше краєве свято. Невже ж наша Зоря не світитиме на ньому? Невже вона не закрасить його своїм яскравим світом? Ні, се неможливо бути, бо був би для нас великий сором і гріх, якби ми не бачили Вас на нашому святі! А якщо, не дай боже, темні хмари щоденного життя зійдуться докупи і загородять Вам битий шлях до нас, – то хай грім святий і огненна блискавиця розіб’ють їх і розіллють теплим дощем, щоб Вам легка доріженька не курилася!

Жінка моя гаряче обійма Вас і запрохує до своєї власної хати, що хоч і далеченько від города (на 3-ій Кобищанській улиці), зате серед саду зеленого, на підгір’ї пишному примостилася і рада-радісінька прикрити Вас і від спеки сонячної, і від гаму та кіптяги городянської. Приїздіть, будь ласка!

До Вас усім серцем і душею прихильний

П. Рудченко.


Примітки

Вперше надруковано в збірнику «Війок спогадів про Заньковецьку», стор. 244 – 245. Подається за автографом (Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва УРСР у Києві, ? 20744). Лист не датований. Датується за змістом: відкриття пам’ятника Котляревському відбулось у вересні 1903 о.

Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1971 р., т. 7, с. 501 – 502.