09.1904 р. До Івана, Миколи та Панаса Тобілевичів

Високоталановиті браття-товариші Иване Карповичу, Миколо Карповичу й Панасе Карповичу!

Скільки разів доводилося нам милуватися Вашою артистичною ігрою, Вашим талановитим хистом виставити на кону кожну п’єсу так, щоб вона била у вічі справжнім життям, милувала яскравими постановами, будила у душі кращий смак до тії тонкої ігри, котрою Ви виявляли, як сніє та побивається людська душа, як людське серце підкидається-б’ється серед усяких обставин життя?!

Щоб такого поспіху добутись, то треба чаяти в своїй душі великої сили: непохибну любову до свого краю, і творчу душу, і тонкий смак та хист. Поодинокі ці дари божі багато важать, а як вони з’єдиначені докупи, як у Вашому товаристві, то то вже буде надивовижу.

І справді: Ви, Іване Карповичу, з Вашою творчою душею та знанням людського життя, збагатили наш репертуар своїми коштовними творами: з давно пережитих віків і аж до сього часу виставилось у тих творах справжнє життя нашого народу і вражає та милує нас своїми проявами. Окрім сього, і яко артиста Ви збагатили наш кон своєю чудовою ігрою.

Ви, Миколо Карповичу, з Вашою щирою любовою до рідного краю та великим таланом справжнього артиста явили перед нами необмежену силу людського страждання, бурхливих забоїв душі, таємного зітхання серця, понівеченої віри та знехтуваних надій – всього того, що надає людям то щастя глибоке, то горе безмірне! Живими істотами стоїть усе те перед нами і виявляє, що й найнепримітніші хвилі людського почування не вкриються від Вашого дозорчого ока та великого артистичного хисту, все те очевидячки показує…

А Ви, Панасе Карповичу, своїм яскравим таланом показали нам ті одмінні знаки, якими одрізняється одна людина від другої, які набуває вона то своїм довгим життям, то своїми стосунками поміж людьми. Як живі стоять перед нами і Ваш Пенежка, і Ваш Бонавентура, і хитрий Виборний, і капосний Феноген, і багато, багато інших, кого тільки Вам не доводилось грати. Всі вони з своїми одмінними ознаками виставились перед нами і ясують нам про велику Вашу силу перворядного артиста.

Як прилучити до сього і другі зібрані Вами до свого гурту сили, що під Вашим [доглядом] своєю майстерною ігрою додають решту задля найкращої постанови кожної і незначної п’єси, то, не помиляючись, мусимо по правді сказати, що Ваша трупа – найкраща з українських труп, найкраща й найяривіша зоря серед інших блискучих зірок творчого народного духу.

Ми певні і віримо, що як справжня воля, розпросторивши свої широкі крила, війне над нашою Україною, то й інші прояви її творчого духу розкриють свої заспані очі і засяють над нашим укритим важкими хмарами небом яскравою веселкою, і… світ ясний, невечірній тихенько засяє.

А поки що – від всього рідного серця вітаємо Вас, браття товариство, яко часточку того ясного невечірнього світу, що з великим болем у серці і певною вірою в душі сподівався побачити наш батько Кобзар.

Слава, славне товариство, за все те, що Ви зробили задля рідного кону, що піднесли його високо вгору і порівняли з постановами найкращих робітників і щирих послухачів тієї чарівної богині Мельпомени.

Слава! Слава! Хай і надалі слугує Вам поспіх добрий, а щасна доля допомагає у Ваших славетних задля України замірах.

Вересень 1904 р.

Примітки

Вперше надруковано у виданні: Панас Мирний, Твори в п’яти томах, т. 5, стор. 387 – 389. Подається за автографом (ф. 5, № 389). У згаданому виданні лист помилково датувався 1898 р. без огляду на те, що в адресі згадується Феноген, герой п’єси І. Карпенка-Карого «Хазяїн», створеної 1900 р.

…все те очевидячки показує… – речення не закінчене.

…Ваш Пенежка, і Ваш Бонавентура, і хитрий Виборний, і капосний Феноген… – ролі П. К. Саксаганського у п’єсах «Мартнн Боруля», «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, «Наталка Полтавка» І. Котляревського та «Хазяїн» того ж І. Карпенка-Карого.

…Ваша трупа… – Товариство українських акторів.

Подається за виданням: Панас Мирний (П. Я. Рудченко) Зібрання творів у 7 томах. – К.: Наукова думка, 1971 р., т. 7, с. 511 – 512.