Чортова скала
Іван Карпенко-Карий, Софія Тобілевич
Драма в чотирьох діях з піснями по Голосевичу
Лицедії:
Марко Могильний
Назар – його син
Семен Малюта
Дем’ян – його годованець.
Павло Король
Явдоха – його друга жінка
Текля – дочка його від першої жінки
Пилип Круглий – війт
Галушка, Вертун – радні.
Палажка – Пилипова жінка
Юрко, Софія – сироти
Марина, Соломія, Горпина – дівчата
Катерина – стара дівка.
Гриць Вовкулака – наймит у Павла.
Михайло – наймит у Пилипа.
Стецько, Савка – парубки.
Юхим Теренович Вишкварка – писар.
Діється в Галичині.
Примітки
Драма «Чортова скала» публікується вперше за автографом, що зберігається в Державній театральній бібліотеці ім. А. В. Луначарського в Ленінграді (ДТБ) (№ 27252), дозволеним цензурою 7 вересня 1885 р. Авторами п’єси зазначені Іван Карпенко й Софія Тобілевич.
Над п’єсою І. Карпенко-Карий працював на засланні в Новочеркаську. «Драма «Чортова скала» уже кончена мною, – сповіщав він М. Старицького в листі від 8 жовтня 1884 р. – Исправляю, сокращаю, выглаживаю. Скоро буду переписывать». В перші роки свого заслання він здійснив кілька переробок творів польських драматургів за допомогою дружини Софії Віталіївни, яка досконало володіла польською мовою.
В ті часи переробки творів інших авторів часто практикувалися українськими драматургами. М. Старицький, наприклад, широко використовував твори Гоголя «Різдвяна ніч», «Сорочинський ярмарок» і «Тарас Бульба», пристосовуючи їх для сцени. Переробляв він і п’єси «Чорноморський побит на Кубані» Кухаренка, «На Кожум’яках» Нечуя-Левицького, «Перемудрив» П. Мирного. М. Л. Кропивницький інсценізував твори Т. Шевченка «Невольник» і «Титарівна», створив сценічні варіанти «Вія» Гоголя та «Енеїди» І. Котляревського.
Оскільки перекладати українською мовою зарубіжних письменників в ті часи суворо заборонялося, драматург мусив вдаватися до таких переробок, щоб цензура не могла помітити зв’язку з першоджерелом, внаслідок чого виникав, по суті, новий оригінальний драматичний твір. Так було і з драмою «Чортова скала». У Голосевича запозичено провідний мотив і окремі сюжетні положення. Водночас у драму введено цілий ряд оригінальних характерів, своєрідно висвітлено психологію персонажів, дещо інакше розв’язано конфлікти.
Драма «Чортова скала» багато разів виставлялася трупами П. Саксаганського, М. Садовського і М. Л. Кропивницького [Див. «Одеський листок» від 23.І.1886 р., № 21]. Трупою М. Кропивницького 9 і. 11 листопада 1887 р. драма була показана московському глядачеві [«Новости дня» від 11.ХІ.1887 р., № 310].
Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 279 – 357.