Лиха іскра поле спалить і сама щезне

Іван Карпенко-Карий

Поема в 5 діях і 6 картинах

Дієві люде:

Платон – значний козак.

Ялина – його сестра, дівчина.

Данило – її молодий.

Юліан – запорожець.

Кузьма – татарин.

Шанько – старий значний козак.

Карпо, Марта – його діти

Настя – шинкарка.

Ганна – наймичка.

Мартин, Максим – козаки.

Дід

1-й козак

2-й козак

Оксана – дівчина.

Козаки, молодиці, дівчата.

Діється в XVII столітті.

Примітки

Драма, чи, як назвав її автор, поема «Лиха іскра поле спалить і сама щезне», написана в 1896 р. і тоді ж під назвою «Сербин» була надрукована у львівській «Зорі» (№ 20 – 24). Наступного року ця п’єса в первісній редакції під назвою «Сербин» була надрукована у «Творах» І. Тобілевича (Карпенка-Карого), що їх видавав у Львові В. Лукич. Не задовольнившись первісним варіантом драми, Карпенко-Карий продовжував роботу над твором, дописав ряд епізодів, змінив деякі яви, окремим дійовим особам дав не тільки інше трактування, але й інші імена. В цій редакції під назвою «Лиха іскра поле спалить і сама щезне» п’єсу надруковано в третьому томі «Драм і комедій» І. Карпенка-Карого (Одеса, 1903). Цю редакцію слід вважати остаточною.

У фондах театральної бібліотеки ім. А. В. Луначарського зберігається рукопис драми на п’ять дій під назвою «Роман і Ялина» за підписом – Адаменко (№ 23381). Співставлення п’єси «Роман і Ялина» з текстом «Лихої іскри…» дає підстави робити висновок, що це різні варіанти одного і того ж твору, хоч імена дійових осіб замінено і є деякі незначні відміни в тексті. «Адаменко» – це один з маловідомих псевдонімів драматурга, вигаданий виключно для цензури.

В основі сюжету драми лежить народна пісня-балада про Сербина, дуже поширена в західних місцевостях України і вперше надрукована Я. Головацьким у його збірнику пісень 1878 р.

Карпенка-Карого народна балада привабила, очевидно, мотивом отруєння, який давав вдячний матеріал для драми. Тому він зберіг цей мотив у своєму творі повністю, а решту елементів сюжету пісні або зовсім відкинув, або використав у значно переробленому вигляді.

Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 2, с. 55 – 100.