Астрологічне

Порфирій Горотак

Канали синьої Венеції,

відлитий з бронзи Коллеоне,

та очі злі Лукреції,

та веж осінні тиходзвони,

де, зачароване лагунами,

тріпоче серце, наче птаха,

вже зачакловане бурунами

в солодку терпкість жаху,

щоб заспівала камертонами

віків, легенд і сонцецвіту

твоя душа над моря лонами,

над цими скелями з граніту,

щоб серце впало, сонцестрілами

жагучих променів прошите,

туди, де світять неба виломи,

сузір’їв пломенем обмиті.

10. 6. 1938

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 186 – 187.