Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Про козаків, знищувати їх чи ні

Пилипенко Володимир

Дискурс Кшиштофа Пальчовського з Пальчовіц, Заторського і Освенцимського земського писаря

Титульна сторінка брошури К.…

Титульна сторінка брошури К. Пальчовського
«O Kozakach, jeśli ich znieść czy nie: Diskvrs» (1618)

А3. У кожній важливій справі варто дотримуватися трьох речей: (Honestum, utile, possibile) почесне, корисне, можливе, у чому і є предмет роздумів.

Козаків за наказом неприятелів знищувати є непочесним, бо та Річ Посполита Українна так у всьому світі стала відома, що її чужі народи за одну башту оборони нашого Королівства шанують, чого я наслухався в Німеччині при дворі єпископа Вроцлавського, у курфюрста Прусського. Тому той, хто робить щось із волі неприятеля, йому більшу силу, більше серце і більші рицарські уміння приписує, а свої применшує. До того ж закони диктує переможець, а він [султан], із Божої ласки, жодної перемоги над нами не отримував, щоб нам диктувати умови, а ми їх повинні приймати. Особливо коли обидві сторони озброєні мало не з однаковим військом стануть [до війни].

І то наше приниження, що хочуть, щоб ми були катами над тими, котрі йому [ворогу] без відомості і наказу нашого шкоди чинять, а він із ними не знає, що робити, і вказує нам, як найбільший пан своїм васалам. І то є наша слава, що при Польському королівстві є люди того ж народу, котрі Туркові шкоди чинять, війська його, де можуть, нищать, а він їм опору дати не може, то це його приниження. …Але треба добре обрахувати, чи з волі поганина… знищувати Козаків, людей нашого народу, Християн, …знищувати людей, які мало не сто років живуть?

A4. …Хтось скаже, між двома лихами вибираю менше. Нехай краще зникнуть козаки, ніж ми, бо Турок нам обіцяє, що він і татари з нами в мирі мешкатимуть, коли ми знищимо Козаків. Теологія його [турків] учить знищувати гяурів усіма можливими способами.

…а Турок не так з нами діє? Страшно йому кий на пса підняти і хто його захоче бити? І не складно причину цього побачити тому, хто хоче. Не було в Персів Козаків, і прийшов до них [Турок], і Ассирію, і Месопотамію забрав 1537 р., і до цього часу з ними воює. …не було в Угорців Козаків, і турки зрадою забрали у них половину королівства, лагідними словами турки їх [угорців] брали як би під опіку проти Фердинанда. А з нами в який приязні жили? Почавши від нашого часу, давніх часів не згадую, як Турки Константинополь опанували ще до того часу, як виникли Козаки, тоді чи не кожного року, якщо не турки, то татари за їх намовлянням, а часами і плату від нас узявши, нам шкодили.

А4V. Тепер маємо користь від Козаків, які часто в Татар полон відбивають і велику кількість людей із полону повертали. А від неприятеля яку користь маємо? …А маємо користь, бо раніше Турки і Татари всюди над Дніпром пасли свої стада, тепер же ніде з того боку Дніпра на кільканадцять миль пасти не насмілюються.

В. І то є найкраща оборона для кожного королівства, мати таких людей, які можуть неприятельові, особливо потужному, коли він з військом із землі своєї вийде, у тил зайти і на землі його напасти. А якщо хтось скаже, що Турок матиме два війська: одне проти нас, інше проти Козаків, то неважливо, бо не знає, що з ними [військами] робити. Турок, у Європі воюючи, війська свого не розділяє: цілим воює, а з другим [ворогом] умови спокою укладає.

BV. Зробили Польщі Козаки добру послугу, коли за Жигмунда Старого 1508 року Татар погромили і здобич у них відбили. Зробили Козаки добру справу за того ж короля, ідучи із Предславом Лянцкоронським аж під Білгород, захопили здобич Турецьку і Татарську, а неприятеля, який за ними навздогін пустився, біля Відового озера розбили. Учинили добру послугу в часи міжкоролів’я після короля Августа, тоді під проводом київського воєводи пустилися річкою Дніпром у чайках і Татар погромили.

Palczewski Ksz. O Kozakach, jeśli ich znieść czy nie: Diskvrs Kszysztofa Palczowskiego z Palczowic, pisarza Ziemskiego, Zatorskiego, y Oświęcimskiego. – W Krakowie: w Drukarniey Macieia Iędrzeiowczyka, 1618.


Примітки

Подається за виданням: Пилипенко В. Перед лицем ворога. – К.: 2014 р., с. 189 – 191.