Спосіб коронного управління і готовності
Пилипенко Володимир
яка повинна бути оборона Речі Посполитої
Видано Миколаєм Хабєльським з Хабєліц, турецьким в’язнем
А. Передмова до станів Корони Польської.
Споглядаючи на ту велику небезпеку, яка з усіх сторін огорнула бідну Річ Посполиту, ненависть прикордонних сусідів Корони, як то Москва, Татари, Турки, і відпадання від Корони Волоської землі, бачу, що Короні Польській загрожує занепад. Наш неприятель хоче оточити Корону країнами, які йому належать: Семигороддям, Мультянською та Волоською землями. І я нарешті все написав,
АV. а сини коронні на все як би через пальці дивляться, не бажаючи запобігти такій великій небезпеці. Я ж, бачачи такі речі, уважно слухав, щоб почути щось нове чи корисне, щоб проти такої зухвалої загрози для кращої оборони сказати. Не міг дочекатися, щоб почути щось корисне, уже й сейм минув, а нічого не почув. Тож немає часу чекати, мушу говорити. Я, найубогіший шляхтич і турецький в’язень, хочу розкрити очі і розбудити своїх братів. Я довго думав над тим, який спосіб оборони нашої Корони можна було б зробити. Бачу, що для захисту від ворога в нас немає оборонних замків, ні потужних міст, немає де сховатися, лише в полі з неприятелем треба битися. …Треба не допускати обозів ворога до своєї землі. Бо певна річ, що у своїй землі складніше битися з неприятелем з кількох причин. Найперше, та країна, де будуть обози обох військ
A2. і табори поставлять навпроти один одного, зазнає великих спустошень від обох сторін. Виходячи з цього, неприятель, який розташувався в чужому краї, є небезпечніший.
А2V. …Отож, милостиві панове браття, погано робите, коли неприятеля виганяєте лише тоді, коли він на ваших землях обоз установив, добровільно себе підставляєте до такої небезпеки.
…Я змолоду кільканадцять років служив у різних військах, бачив прославлене великою мужністю, багате і добре споряджене вогнепальною зброєю військо короля Іспанії і Нідерландів. Але наші не порівняються з такими достатками, тому такий спосіб оборони нам не підходить. Бачив німецькі загони, озброєні різною артилерією, перебуваючи в Угорщині, бачив імператорське військо, зібране із різних народів…
А3. …А потім потрапив у полон до турків і бачив там війська різних бусурманських народів, зібраних із різних націй. …Потім потрапив за море, був проданий, і там бачив гармати одного турецького гетьмана, який на той час воював із турками. А потім був сином одного сицилійського князя із Італії…
ВV. Навіть на перший погляд видно, що в нас у Польщі можна організувати таку готовність, що від неї може бути оборона Речі Посполитої від усіх неприятелів.
Маючи в Короні Польській так багато кузень, у кожному воєводстві вистачає ремісників, швидко би В.М. [Ваші Милості] до такої готовності могли б прийти. Для того потрібно лише три побори скласти, щоб на вічні часи наші нащадки, з ласки Божої, були у славі і довго тривати могли без страху від прикордонних сусідів чи неприятелів.
…То були б щасливі побори, узявши які, з Божою поміччю, без сумнівів, упорядкували б оборону.
В2. …А так насамперед скласти два побори і найняти кузні, де добре залізо виробляють, знайти ремісників, які б рури, гаківниці і смигівниці [389] добре і якісно робили… Таких рур кожне воєводство повинно мати принаймні дві тисячі, калібр котрих не повинен бути меншим від півгака або ж з лісовий горіх. Бо мала куля летить далі і точніше влучає, а шкоди завдає, як велика, а коштує менше і витрати на неї менші…
B3. …Інша стрільба – трубки тонші та легші, на кшталт смогівниць, мають бути споряджені підставками і перевозитися на гарматних возах із належною кількістю куль і пороху. Із тих возів смогівниці будуть стріляти на початку битви. Також вони мають перевозитися до таємних підземних засідок і звідти в неприятеля стріляти. …Вози мають бути добре зверху накриті від промокання пороху і гармат. А з тими ж возами має бути достатня кількість піхоти для обслуговування гармат. Маючи в Короні Польській у кожному воєводстві таку велику кількість кузень, буде не складно організувати таку готовність. Найскладніше до того серце своє навернути і замисли свої навернути на добре, щоб Святий Хрест від неприятелів захищати хотіли. Надія на Бога, що для такої справи Бог нам допоможе.
B3V. До такої артилерії потрібно гарної обслуги. Мені здається, що в нас у Польщі з нею не буде труднощів: є достатня кількість убогих зем’ян, синів коронних, які до певних рицарських послуг Речі Посполитій, за певної оплати, стати не відмовляться… Є в нас у Польщі шляхетських і простих селян, які, не маючи на що сподіватися, щороку до Шльонська та Угорщини на роботу по кілька тисяч відправляються, а звідти їх небагато повертається…
Також є велика потреба, щоб вибранців по всій Короні зібрали, не пропускаючи жодного стану: із усіх дібр коронних, так і королівщизн, і духовних, і шляхетських
В4. відповідно до обрахованих ланів замість посполитого рушення… Також із міст і містечок відповідно до ланів або прибутків із купівлі і торгівлі, як постановлять ті, хто за це відповідатиме.
…Така артилерія постійно перебуватиме в кожному воєводстві у визначеному оборонному місці біля місця повітового оказування …
B4V. …І коли Річ Посполита за допомогою всемогучого Бога у християнській згоді і любові до такої готовності прийде, без сумнівів кожен неприятель мусить упасти від такої кількості артилерії, яка йому завдаватиме втрат більше, ніж він нам…
СV. …А створивши таку артилерію, обов’язково потрібно мати достатньо припасів для неї. Кожне воєводство повинно відіслати до Кам’янця Подільського кулі, порох і піхоту, потрібну для десяти таких гармат. Бо існує велика потреба, щоб таке прикордонне місто завжди мало гарну оборону, принаймні сто гармат і тисячу піхоти, також гаківниць і смогівниць, достатньо куль і пороху. При жовнірах повинен бути капітан, який би постійно тренував піхоту користуватися гарматами як на місці, так і підібравшись до неприятеля. Щоб народ був завжди тренований і готовий до війни, щоб не розходилися, а завжди по черзі були при коронній артилерії.
Українні коронні землі, з давніх часів частини землв Подільської постійними татарськими наїздами сплюндровані а також були пограбовані і непобожними жовнірами, нестерпними стаціями, розбоєм.
С2. Слушно, щоб [українні землі] від поборів були звільнені, бо перебувають в постійній небезпеці від татарських і турецьких наїздів, змушені зажди бути обережними. Слушно, щоб у випадку потреби замість посполитого рушення дозволити відправити виправу до Кам’янця Подільського. Щоб підготовлена артилерія без затримки пішла на підтримку волоському воєводі, який повинен повідомляти про неприятелів і обороняти береги Дунаю від переправи турків до того часу, поки на підтримку йому не прийдуть інші війська.
Для того потрібно, щоб у кожному воєводстві в місцях оказування були спеціально збудовані склади для зберігання артилерії. І особливо в українних воєводствах…, і коли почують про неприятелів, особливо про турків і татар, щоб у визначений день було оказування біля артилерійський складів. Також, коли почують про неприятеля, не за тиждень, не за кілька днів, а відразу з готовою артилерією вирушали на зустріч ворогові, даючи знати дальшим воєводствам, що б також
C2V. з допомогою приходили.
Добре спорядивши артилерію, найперше, зайняти Волоську землю на Дунаю, береги Дунаю зі свого боку звільнити, щоб Турок не міг приступитися до берегів Корони. Волоський господар повинен мати при собі чотири чи п’ять тисяч польських стрільців та кількадесят раків, гаківниць і приготованого для них спорядження. А також п’ять тисяч кінного люду, по-козацькі спорядженого, або по-п’ятигорськи [390], або навпіл: половина з гаківницями, половина луками. Також щоб волохи дозволили постійно тримати кілька тисяч охорони над Дунаєм, щоб турецькі злодії не чинили прикрощів дунайським християнам, а добре з ними поводилися… Для цього волоський господар повинен старатися, щоб дальні землі Волощини були обжиті дунайськими християнами.
За допомогою непереможного Бога дійшли б ми до такої готовності проти неприятеля Святого Хреста, якої не має жоден монарх…
С3V. А коли Бог вас посилить, до такого порядку прийдете, що не матиме жоден монарх, звільните береги Дунаю. З Божою допомогою можете не боятися сили турецької, бо вони лише на гармати сподіваються, а вони не зможуть стріляти через Дунай… Щоб із того часу господарем волоським був поляк, який би не платив нічого туркам, а кілька тисяч війська тримав, а чого б йому не вистачало, Річ Посполита з поборів йому додасть.
С4V. …Насамперед надійніший би був спокій, бо всілякі тривоги з причин небезпеки неприятельських татарських і турецьких нападів, про які тепер часто чутно від пограбованих людей, і шкоди коронним українним землям не було б. І з Божою допомогою за короткий час примножилася б слава Корони.
До того ж постійна оборона була б страхом для неприятелів і Корону уславила б…, щоб кожен неприятель Корони на неї оглядався.
D. …Третя користь – українні воєводства, які татарами за багато років сплюндровані і спустошені, прийшли б до нового порядку і спокою.
Четверта – війська і роти, що перебували на Поділлі, перейшли б до Волоської землі.
Chabielski M. Sposób rządu koronnego у gotowości. Obrona Rzeczypospolitej jakaby miała być. Wydany przez Mikołaia Chabielskiego z Chabielic, więżnia Tureckiego. – B. m. dr., 1675.
Примітки
389. Рури, гаківниці, смоівниці – різновиди вогнепальної зброї.
390. Легко озброєна кіннота
Подається за виданням: Пилипенко В. Перед лицем ворога. – К.: 2014 р., с. 209 – 213.