Черемска цариця

Юрій Федькович

Хто по Черемши, по Чорнім,

Та по буйнім, та по бісім,

Хто летить се наче сокіл,

Наче бистрий по небісю?

Се керманич молоденький,

Се дарабу він кочує.

Вітер віє, буря свище,

Гордий гуцул се й ні чує.

«Що ті люде нерозумні

Се плетуть за небилицю

Про княгиню ту прекрасну,

Про ту черемску царицю,

Що керманич’ женихливих

У двори в’на свої гулить?!

Хай ластиться кілько хоче.

А мене в’на не одурить!»…

«Чуєш, як бурить?

Годі, ледіню!

Стань попасати

Там на заріню…

Нє, там при лузі:

Трави шовкові,

Пристань спосібна,

Мила розмова!

Я ти покажу

Сома в сумузі…

Стань же, прибий же

Зараз при лузі!

В моєму плесі

Рибка гуляє!

Годний керманич

Нас не минає!»

«Я ж не з тих бо неминайлів!

Сома, кажеш, у сумузі?

Чи одна уже могила

Там чорніє в чорнім лузі!

Пріч! щезай, маро, від мене!

Я не лин під твої ості!…

Не біліли та й не будуть

Но зарінках мої кості!…

«Кості, то трості!

Їм і біліти!

Думаєш жити

Віки у світі?..

Глянь лиш на цвіти:

Нині сіяють,

Завтра їх коси

Гострі стинають!…

В мене, мій друже,

В’януть не будеш!…

Вадь ти не видиш

Мої се груди ж?

Стан як лозовий

Гнеться, вгинає…

Хто притулився,

Смерті не знає!»

«Смерті, кажеш, він не знає»?

Підеш, лудо, ти від мене?!

В тебе, кажеш… Заберися!!!

Я горячий, ти студена!

Ти вадь з леду криги кута,

Я з пеколного, бач, жару…

Ти матбуть ще й не віддана,

Я вже ж маю свою пару!»…

«В згарь ю на швару!…

Я ж не віддана…

Завтра до шлюбу,

Милий мій, станем!…

Відти в комору,

В білі перини!

В нас там не має,

Милий мій, днини!

В нас все по шлюбі,

Шлюбна все ніч,

Мила розмова…

Нумо же пріч!…

Нумо зо мною,

Нумо у кліть!

В мене відмови,

Милий мій, ніт!»

Та й не було ‘му відмови…

Кров кипить, що аж збігає…

Бух, та й втихло!… Бриж за брижев

Чорне плесо укриває…

Де ж керманич молоденький?

У княгині на весілях!…

А зарінком білі кості

Як біліли, так біліли…

Примітки

Досі не друковане. Тема та сама, що в Ґетевій баляді «».

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 447 – 450.