Шипіцкі берези (2)

Юрій Федькович

«Се що за новітна знов гія?…

Таж завтра, сину мій, Ілія!…

Я з кліти ти кресак подам,

Та підеш в Шипіт се на храм

До тети твої Аксенії.

Там дівці дві як ті лелії».

«Так, дві їх там, мамо!

Дві берези на цвинтарі…

Неначе руками

Та білими шириньками

Махають на мене,

Аж той місяць в хмарі втонув…

А в’ни обі, нене,

Перекинулись дівками…

А білі вже, білі!…

Знай то срібло, такі білі,

Аж в очех мриїло!…

І в кождої в білих руках

Срібна, мамо, чара.

І неначе в’ни се з Ґіндов

Сидя при вечері

Та моргаються до него…

А він не веселий…

А в’ни єго принушкують

З усієї сили.

«Нумо, Юрку! нумо, сизий!

Вино се з Сучави!

А ти, сестро Оленочко,

Чого така стала,

Наче сріблом подунена?…

Анумо всі троє!»…

І випили… гет аж до дна…

Ох, ненечко моя!…

Гет аж до дна!… І стали се

В’ни витись-звиватись.

Знай дві гашецці, дві срібні,

І в діл повалятись,

І витися… Так як нині!…

Ти ж не видиш, нене?…

Як хиляють та хитають

Ті срібнозелені

Свої віти, свій стан гнучкий,

Неначе у столу?

А той місяць утік, нене,

Далеко десь в доли!…

Примітки

Досі не друковано.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 421 – 423.

Під цією назвою існують три поезії Ю. Федьковича, що є переробками балади «Юрій Гінда». Перший варіант надруковано у львівському журналі «Мета», 1863, № 2, с. 99 – 105; автограф невідомий. Другий увійшов до «Диких дум» і опублікований у Писаннях; автограф зберігається в ІЛ, ф. 3, № 212. Третій, датований 14 листопада 1886 р., побачив світ у літературно-иауковому додатку до газети «Буковина» «Зерна» (Чернівці, 1887, с. 46 – 52); автограф зберігається в ІЛ, ф. 58, № 56.

Серед паперів поета знаходиться нотатка «Прикмети», що починається словами: «Не казка, але факт. Професор Найбавер [Нейбауер. – М. Ш.], путешествуючи у горах, видів ще ті берези. Імена я переміняв, бо родина нещасливих дівчат ще жиє» [ІЛ, ф. 58, № 421].

Цей матеріал О. Маковей використав у дослідженні «Шипітські берези» [«Буковина», 1909, № 232 і 234], яке в наш час передруковане у збірнику «Юрій Федькович в розвідках і матеріалах», с 176 – 186.

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 535.