У світ!
Юрій Федькович
«Ти що се знов? куда гадаєш?
Куда татарского сідлаєш?
Куда се остриш твій топір?
І оком іскриш, наче звірь
Потямив де, сину?»
«Нє, батечку-соколику!…
Нє, мій ти єдиний!…
Мені та звірь вже обридла,
Як дикі сі гори!
А то море, батьку сизий,
Студене то море
Та голубе запахло ми!…
У світ, батьку, лечу!
Там широко, не так, як в нас,
Що ніде і плечі
Обернути!.. Там з Дунаю
Коня я напою.
Так, з Дунаю!… Що за слово!
Неначе чарою
Мя чарує, наче в звіздах
Звіздарь ‘го читає!…
А і звізди там матбути
Іначе сияють…
Правда, батьку? А леґіні
Не б’ють вже медведів,
Так як у нас, але турків
Та іншу огиду!
Та й я буду!… На Дунаю –
Там, батьку, матбути
Й ті дівчата не такії,
А в рожах та в рутах,
У неділю як і в будьдень
В таночках гуляють!…
Там матбути й інших пісень
Садками співають!…
Все про славні богатирі,
Та все про лицарство,
Та про Марка царевича
Та Савино царство,
Та про поле, про Косове…
Ох! батьку мій милий!…
Оно мені раз в неділю
Такой ся і снило!…
А снилось ми, що-м десь бродив
По саміські брови
У турецких чорних тирбах…
Будь, батьку, здоровий!»…
Примітки
Друк. Родимый Листокъ, 1879, стор. 68, з деякими відмінами, поробленими редакцією; друкуючи з автоґрафу, ми полишили ті відміни без уваги.
Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 433 – 434.