Римська княгиня

Юрій Федькович

«Чого знов, сину мій єдиний,

Так і гориш, як та княгиня?…

Чого палаєш та дрожиш,

Ручки на сердечку держиш?

Чи лиш тобі не починено?»

«Так, нене! Вчинила!

А то римська та прекрасна

Смаглява княгиня!…

Та, що в Тибрі там купалась.

Так, нене, купалась,

Та ще й чорними бровами

В одно відморгалась!…

Да ще брови ті їй чорні,

То нічо ще, нене!…

Але груди ті їй, груди

Білі, лебедині,

Ті мя, ненечко, убили!…

Що ж робити мушу?…

Дай кресак ми та топірчик!

Зараз в Рим той рушу!»

Примітки

Досі не друковане.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 421.