До черленого...

Юрій Федькович

О, ти з черленими очима.

Ти у черленім жупані!

Чо’ став єси ми за плечима?

Чого не даш спокій мені?!

Чого шумиш над головою

Мені, неначе той упирь?

О, я ж бо знаю думку твою!

Да я ще не тобі на жир,

Та ні тим кремельским каганам,

Щоб мою душу їм продав,

Неначе смоку на снідання! –

Я свою душу в вас не вкрав!

Примітки

Друк. Дѣло, 1886, ч. 110.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 427 – 428.