Гуцул-Невір
Юрій Федькович
Гуцул-Невір, половчанин –
Хто на Руси ‘го й не знає?
Плужить долом подолянин,
Піт кровавий утерає, –
Він же стоя на рокиті
Виграває у трімбіту;
Хоть поруга всего світа,
Він ругаєсь всему світу!…
Ріж, розорюй, безталанний,
Чорну свою скибу-долю,
Доки світ сей окаянний
І тебе в ню не приоре!…
І тебе!…
Там що за гія?
То куми с хрестин вертають:
Віра, милість і надія…
О! я тим затрімбітаю!…
Бо їх тілько й видко буде,
Що на гульках, на крестинах!
Обдурені бідні люде,
Й ти, дитинко, обдурена!…
Там же – що знов буришкають?
Домовину бідну, голу!…
О! я й тій затрімбітаю,
Щоб їй чути аж до долу!
Бо їй тілько і осталось,
Що с трімбітов та в могилу!
Де ж надія, що тримала?…
Віра, милість, що крестили?
О, такий-то Гуцул в світі:
Люде плачуть, він їм грає!…
Втер си очи, втер трімбіту,
І нової зачинає.
Примітки
Друк. Правда, 1877, ч. 4 – 5, стор. 122 – 123.
Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 400 – 401.
Вільну переробку вірша («На рокиті трембітар…») поет у 1886 р. включив до циклу «Співанки» [див.: Писання, т. 1, с. 554].
гуцули пишуться половецького роду – Це хибна концепція Федьковича, за якою гуцули нібито походять від половецького племені уців. Ширше цю концепцію поет висловив у трьох віршах під назвою «Король Гуцул» – двох українських і третьому німецькому («Der Uzulenkönig»). Один із цих творів було включено до збірки «Дикі думи», але з’явився він друком у газеті «Діло», 1886, № 98. Другий побачив світ у «Буковинському календарі па 1886 рік» (Чернівці, 1885, с. 45 – 46). Німецький варіант надрукований у збірці «Am Tscheremusch» (Чернівці, 1882, с. 89 – 97).
Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 534.