Здоров

Юрій Федькович

Тарас

«Ти що отсе? – куда, леґіню,

У кармазиновім лудіню?

Куда вбераєшся як царь?

Та ж нині предсє не базар

Та ні святого Маковія!»

«Так, батьку єдиний!

Маковія на Вкраїні!

І будуть свячені

Всім леґіням роздавати!…

Ти ж, батьку, не чуєш,

Що той старий бородатий

Кобзарь там віщує

У Києві під Лаврою?

Аж мур зодрегаєсь,

І ті князі недонімки

В трунвах-сь обертають,

Таке отсе він співає!…

А ти се не чуєш?!

Се не в церкві закурені

Старе Аллилуя!

А все нове, зовсім нове…

Неначе корони

Ті золоті царські труться…

Або ті комоні

В кошового на припоні

В неділеньку рано

Заржуть на кров та на списи…

Та всі отамани

Бренькнуть руков по шаблюках…

Такої то дідо!…

А я боюсь, що і з Лаври

Не стане і сліду,

Як він далі ме співати…

Бо я видів, тату,

Як ті старші і середні

Й малі ангелята

С тих небіс там стрімголови

У пекло летіли!…

Та не то ще! а й щазники,

Що дось там горіли,

З старим Богом попліч сіли,

І в вічную славу

Повінчали, мов у лавірь,

Проклятії глави

Анахтемов закурені!…

Таке він напіяв!…

А я біжу попослухать:

Завтра ж Маковія!»

Примітки

Досі не друковане. Пор. вище стор. 230, рядки 3 – 14. За сим у автоґрафі слідує «Страж на Руси» (Б).

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 426 – 427.