Остракізм

Порфирій Горотак

Пам’яті Клісфена

Довгенько вештавсь я по світу

і добирав собі еліту

між наших добрих земляків.

На місці всидіти не вмів.

Минувши Сціллу концентраків

в Харібду УНРРи я потрапив:

щоб не тинявсь, як неборак,

по білім світі Горотак, –

рішили в генеральнім штабі

його посадовити в табір.

Він не попав в загальний тон,

бо не шанує самогон,

не нявкає, мов кіт у марті,

не грає з паскарями в карти…

Женіть приблуду за кордон!

Бо не співає в унісон!

Хай їде у свою Корею!

З руїн розбомблених Помпеї

на нас він зиркає мов лорд,

немов ми люди інший сорт!

Хай їде між свої японці

і вигрівається на сонці.

Замість галет їдять там торт!

Хай геть його повіє чорт!

Хай ходить у своїй пурпурі

в далекім соннім Сінгапурі!

17. 4. 1946

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 214 – 215.