Березка

Микола Костомаров

В огороді березонька баркан оповила;

Чом до мене ти не ходиш, моя Галю мила?

В огороді березонька крій коляки в’ється;

Чом зо мною дівчинонька ніяк не зійдеться?

Ой березка зелененька, а тин непогожий;

Жалкувалась вразька дівка, що я нехороший.

Ой березка зелененька, та трошки кудлата;

Одчинялась у моєї дівчиноньки хата.

Ой без тину ту березку всі топтати стануть;

А без мене тебе, серце, жаліть перестануть.

Ой, не можна березоньці крій тину не витись;

Ні до кого без милого дівці притулитись!

Примітки

Подається за виданням: Костомаров М.І. Твори в двох томах. – К.: Дніпро, 1990 р., т. 1, с. 93.