Нічна розмова

Микола Костомаров

– Ой ти, дівчино,

Гожого стану!

Вийди до гаю

Або к бур’яну.

Ой ти, дівчино,

Гожого зросту!

Вийди до гаю

Або до мосту.

– Ой, під тим мостом

Очерет ростом,

Трава горою;

Ой, біля хати

Старая мати,

А я з тобою!

– А в очереті

Можна сховатись;

Мати заснула:

Чого боятись!

А в очереті

М’яко та тихо;

Ніхто не зійде

До нас на лихо!

Там я щось маю

Тобі сказати:

Тільки вівчарики

Будуть чувати.

Там ми щось маєм

Нишком робити:

Тільки що місяць

Буде глядіти.

– Ой мій миленький,

Місяць нам світе.

Хай на годинку

В хмару він ввійде!

Йому не треба

На те дивитись,

Як ми тут нишком

Будем любитись!

Примітки

Подається за виданням: Костомаров М.І. Твори в двох томах. – К.: Дніпро, 1990 р., т. 1, с. 91 – 92.