Місяць

Микола Костомаров

З тій пори, як перший злодій

Каїн Авеля забив

І упершу землю кров’ю

Чоловічою змочив, –

Тільки вітер шкоду слухав,

Що гудів по деревах;

Тільки місяць шкоду бачив,

Що котивсь у небесах.

Бог прийняв святую душу,

Розбишачин прокляв рід;

І велів, щоб місяць ясний

Взяв на себе шкоди слід.

Хай, казав, цей зобраз буде

В пам’ять миру усьому;

Гнів правдивий, ласка божа

Вкупі бачаться в йому.

Щоб, зирнувши, розбишака

Божий гнів страшний згадав,

А безщасний розважався

Й ласку божу споминав.

І пішов на рід наш бідний

Божий гнів усяким злом;

Гріх на місяці зостався,

Нацяткований п’ятном!

З тій пори злочинець часто,

Дивлючися, омліва,

А душа свята, безвинна

Од недолі одліта.

Примітки

…як… Каїн Авеля забив… – як і в поезії «Могила», докладно переказується біблійна легенда про те, як вчинено перше вбивство (й братовбивство) у світі.

Подається за виданням: Костомаров М.І. Твори в двох томах. – К.: Дніпро, 1990 р., т. 1, с. 72 – 73.