Хмарка

Микола Костомаров

По небу блакитному

Хмарочка плине;

Спитай її, брате,

Куди вона плине?

Чи так собі вільно

По небу гуляє,

Чи хмарочку-пару,

Невдаха, шукає.

Все небо синіє;

Одна тільки хмарка,

Мала, невеличка,

Одна собі плавле;

Не вспієш десятка

Уряд налічити –

Вже хмарки немає.

Була в мене думка.

Як хмарка по небу,

Снувалась, тулялась.

Чи чого шукала,

Чи так для утіхи

Снувалась, гулялась?

Не знаю. Забув! –

Її вже немає.

Примітки

Подається за виданням: Костомаров М.І. Твори в двох томах. – К.: Дніпро, 1990 р., т. 1, с. 84.