1

Юрій Федькович

Болить мене головонька,

Від чого – не знаю;

Зв’язав би я китайкою –

Китайки не маю.

Пустив свою китаєчку

На море, на море:

Плини, моя китаєчко,

У гори, у гори.

Вийде мати воду брати

Та й тебе спіймає,

Стане тебе ба й питати:

«З котрого краю?»

А ти кажи, шовковая:

«Від сина гостина!»

А як тебе питатиме:

«Чо кров’ю крашена?» –

А ти кажи, китаєчко:

«Цісарськая слава

Красить наші китаєчки.

Кроваво, кроваво».

Примітки

Друк. Вечерниці, 1862, ч. 25, стор. 217.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 124.