Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

23.07.1893 р. До В. Лукича-Левицького

25 іюля 1893 р. Ростов-на-Дону

Шановний добродію!

Посилаю Вам вірші молодого поета Вороного . На мій погляд, вони гарно зложені, а через те, що вони гарні, – просю Вас надрукувати їх в «Зорі» і тим самим піддать охоти молодому чоловікові до праці літературної.

Адрес Вороного: Общество взаимного кредита прикащиків в Ростові-на-Дону, Миколаю Кондратьевичу Вороному.

Бувайте здорові. Щиро прихильний

Ів. Карпенко-Карий.


Примітки

Публікується вперше за автографом, що зберігається в рукописному відділі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (№ 2870/1517).

Вороний Микола Кіндратович (1871 – 1942), український поет, перекладач. М. Вороний був одним з представників українського модернізму і водночас – автором ряду творів, перейнятих симпатією до народу. З І. Карпенком-Карим М. Вороний познайомився через Юрія Тобілевича, сина драматурга, який теж вчився у Львові. М. Вороний деякий час був актором у різних українських трупах.

Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 225.