09.1897 р. До Н. І. Тобілевича
| Вересень 1897 р. | Елисаветград |
В Чернігові було нам так погано, що мусили утікать в Єлисавет. Тут хоч трохи краще, хоч збитків не маємо. Звідціля їдемо в Херсон, де починаємо 2 октября і, мабуть, пробудемо два місяці, бо немає куди дітись. Поки до Одеси доберемось, то й чуб свердлом стане, та й в Одесі…
Орися вчиться співать. Лисенко чув пробу голосів і писав мені, що голосок гарненький. І не так мені те, що вона вчиться, як те, що не буде сидіть у театральній ямі, а житиме серед людей, де не так ярко для молодої душі виступають на перший план: інтрига, зависть, злоязичіє і другі пороки. Це все є й в звичайнім обществі, але воно в обществі не так гостро, не так видимо, як у нас, а для молодої душі, що не привикла до боротьби, до життя, театральні відносини шкідливі і можуть зіпсувать несталий ще характер.
Щодо того, щоб ти вчився співать, то я цілком згоджуюсь і буду тобі помагать, бо спів, музика і всяке іскуство взагалі поменшують у чоловіка однобокість, яка складається від спеціальності. Спеціальність потрібна, але чоловік повинен розвертать всі багатства своєї природи, і тоді він робиться і розумнішим, і приятнішим, і кориснішим членом великої чоловічої громади. Треба, крім науки, посвячувать свої досуги на знайомство з літературою всіх напрямків, іскуством чоловічої душі, все, що існує на світі, не повинно буть чужим.
Позавчора я одержав з цензури «Лиху іскру» («Сербин») за виключкою деяких незначних міст.
Примітки
Вперше опубліковано в журналі «Театр», 1940, № 3. Подається за цією публікацією.
Орися вчиться співать. – Дочка І. Карпенка-Карого Ярина (1879 – 1955) вчилася в Женеві, потім у Парижі. Там одружилася з чехом Мілошем Єдлічком. Померла в Чехословаччині.
Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 236 – 237.