26.04.1897 р. До Н. І. Тобілевича
| 26 апреля 1897 г., Харьков |
Ми будемо з 15 мая грать у Курському до 1 іюня, принаймні такий план.
Діла у Харкові погані. Ці празники одбирають у людей тільки гроші, а після празників більша частина народу, особливо бідного, мало не голодає, то не до театру йому. Найкраще в таку пору не грать, але що ти будеш робить з трупою – розбіжаться по всіх усюдах і не позбираєш на зиму.
Коли б діждатись того часу, щоб ви вже покінчили науку [Сини Івана Карповича вчилися у вищій школі: Назар – у Ризькому політехнічному інституті, Юрій – у Львівському.], тоді б аж танцював!
Я й не хворий, а все, знаєш, літа своє беруть [У І. Карпенка-Карого з’явилися перші ознаки важкої хвороби, яка звела його в домовину.]: то там, то там шпигне. Байдуже!..
Примітки
Вперше опубліковано в журналі «Театр», 1940, № 3. Подається за цією публікацією.
Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 235.