19.11.1897 р. До Н. І. Тобілевича
| 19 ноября 1897 г., Одесса |
Любий і коханий мій сину Назаре!
Здається, і недавно ти мені писав, а я скучив за твоїм листом, бо як одберу листа, то здається так, ніби з тобою побалакав, і образ твій стає перед очима, і гарно на душі.
Не знаю, чи писав тобі, що «Лиха іскра…» (сиріч «Сербин») дозволена до вистави. Ми в Одесі з 1 ноября, і оці три неділі ставимо через день «Бурлаку» і «Понад Дніпром». П’єси ці мають хороший поспіх, а все-таки діла середні. 25-го підуть «Чумаки», а з 3 декабря «Лиха іскра», на котру зараз шиються нові жупани і щодня йдуть репетиції. Чи будуть ці п’єси мати поспіх – не знаю і тривожуся за них, як ніби перед екзаменом.
Розласившись, що дозволяють легше п’єси, я оце на днях послав до цензури «Підпанки» під заголовком «Перед світом». Така назва зроблена через те, що п’єса поправлена і кінець її новий. Виходить так, що всі муки люди переживають перед волею, і п’єса кінчається тим, що вийшла людям воля. От і виходить – перед світом, перед волею; повинні б дозволить.
В трупі йде, як завжди, глуха вражда, сичання, котрі здержуються трохи дисципліною, але часами прориваються і голосно викрикуються образи то тому, то другому. Розуму не набралися. Горе в світі з нерозумними, злими, повними ненависті людьми. Мені здається, що прийдеться трупу децентировать.
Я б хотів зовсім не грати хоч ціле літо, та не знаю, як то воно буде. Сила розходу, а через те страшнувато не грать ціле літо.
Погода в Одесі перемінчива, то дощ, то мороз, а через те погано себе почуваєш на здоров’ї: то там кольне, то там шпигне, то кашіль, то ревматичні болі. А нехай їм, тим хворобам, лихо!
Примітки
Вперше опубліковано в журналі «Театр», 1940, № 3. Подається за цією публікацією.
Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 238 – 239.