11.10.1896 р. До Н. І. Тобілевича
| Одесса, 11 октября 1896 г. |
Ми з Києва повинні були їхать в Чернігів, вже й афішу там випустили і білети на два перших спектаклі продали, а тут вийшла в Одесі переміна: Федотова, що повинна була грати до 20 октября в одеському городському театрі, відказалася приїхать в Одесу, а город, щоб театр даремно не стояв, хотів віддати його Кропивницькому на 10 спектаклів, себто з 6 до 20 октября. І нам прийшлося б грати після Кропивницького. Що його робить? Довго ми переписувались і нарешті мусили покинути Чернігів і повернуть в Одесу. Тепер з 6 октября ми граємо в городському театрі. Поки все це сталося і урахувалося, то чуб мій разів п’ять свердлом ставав.
В Києві в кінці кінців ми мали добрі діла. Що буде в Одесі, сказать зараз не можна. Театр такий великий, що на сцені його можна поставить увесь Єлисаветський театр і дім Кузьмицького, то ще буде пусто, а коли буває збор 400 крб., нікого в театрі не видно, а поки що у нас саме такі збори. В Одесі будемо грать до 8 ноября, а 10 ноября починаємо в Кишиневі в свинушнику. Аж страшно робиться, коли подумаєш, що з такого раю треба вибираться в паскудний кишинівський театр!
Вчора одібрав з цензури всі мої рукописи. Дозволено друкувать 10 п’єс, тільки «Не так пани, як підпанки» заборонено.
Вийде два дуже гарних тома. Думаю, видать гарно, принаймні хоч і дорого, зате мило, а то у нас так, як тільки українська книжка, так і чорт батька зна що: формат неможливий, печать паскудна, бумага така, що тільки оселедці обгортать…
Примітки
Вперше опубліковано в журналі «Театр», 1940, № 3. Подається за цією публікацією.
Тобілевич Назар Іванович, старший син І. Карпенка-Карого, народився 1874 р. Вчився в Ризькому політехнічному інституті на хімічному факультеті, згодом працював на цукрових заводах в Черкасах та Городищі.
Вийде два дуже гарних тома. – Мова йде про одеське видання «Драм і комедій» І. Карпенка-Карого, що вийшло з друку в 1897 р. у друкарні «Южнорусского общества печатного дела». Перший том складався з п’єс – «Бурлака», «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка» і «Мартин Боруля». До другого тома ввійшли «Безталанна», «Сто тисяч», «Батькова казка», «Паливода XVIII століття». Обидва томи були прихильно зустрінуті критикою.
Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 226 – 227.