3.10.1892 р. До В. Лукича-Левицького
| 3 октября 1892 г. Кишинев Бессарабський |
Вибачайте, будь ласка, що й досі не вислав Вам «Безталанної». Тиняючись по світу, я не маю часу робити все в своє врем’я, тим більше що я не одним ділом зайнятий. Коли б я тілько писав, то сидів би дома і, певно, не був би Вашим должником; а то я состою при товаристві Саксаганського, несу великий репертуар і щодня граю. Окрім того, веду сільське хазяйство і одриваюсь іноді, щоб посіяти або й зняти. Одно слово, товчусь! А тут ще гаспидська холера і неурожай збили нас з пантелику. Незважаючи на всі оці турботи, я уже виготовив «Безталанну», тільки ще не всю прочитав, а перепищик либонь багато помилок зробив. Коли поправлю, вишлю Вам її так, як Ви рекомендуєте – бандеролею).
«Гріх і покаяніє» цензура дозволила, скоро вона піде у нас на театрі, і тоді, зробивши поправки, які найду нужними, звелю переписувати її для «Зорі». Тим-часом цю п’єсу переписують і пошлють Комарову в Одесу, щоб він дав про неї відомість до «Зорі». Сам я лічив неможливим писати зміст, бо без критики зміст не варт заходу.
Давно, ще либонь у піст, в «Зорю» послана стаття про знаменитого нашого артиста Саксаганського. Через що вона і досі не надрукована? Не знаю, що там писалося, а тільки скажу від себе, що Саксаганський єсть найбільша тепер артистична сила на Україні, бо Кропивницький йому давно уступа і голосом, і різнорідністю амплуа, і свіжістю. Я дуже Вас просив би: коли та стаття не годиться, взять її за матеріал і написать оповістку про цього геніального артиста. Як би ви його не хвалили – не перехвалите, бо кажу ж Вам – це єсть краса української сцени, рівного йому нема.
За тим будьте здорові. А що, чи поспів мій «Чабан» на конкурс?
Іван Карпенко-Карий
Примітки
Публікується вперше за автографом, що зберігається в рукописному відділі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (№ 2870/1508).
Комаров Михайло Федорович (1844 – 1913), бібліограф, склав бібліографічні покажчики української драматургії та творів Т. Г. Шевченка, автор ряду статей про літературу. Жив в Одесі.
Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 224 – 225.