17.11.1894 р. До Василя Лукича
| 1894 p. 17 листопада. Київ |
Високоповажний добродію!
Оце я прохорував неділь зо три і не міг одповідати на Ваш давно одібраний лист. Свою повістку «Не той став» я думаю попереду подати до цензури. В цензурі вона звичайно лежить шість місяців, і як вийде з цензури, тоді я Вам пришлю, бо в нас є така постанова: як тільки що українське буде надруковано попереду в Галичині, то хоч не давай до цензури, бо все одно не пропустить. Повістка невеличка: 16 писаних листів.
Прошу Вас надрукувати в «Зорі» мою коротеньку подяку поздоровляльникам з моїм юбілеєм, бо в нас цього не надрукують.
«Не маючи змоги одповідати на всі телеграми, листи й адреси, котрі прислали мені високоповажні добродії з України й Галичини, поздоровляючи мене з 25 р. юбілеєм моєї літературної діяльності, обертаюся печатно до високоповажних добродіїв і од щирого серця дякую за поздоров-ління як поодиноких осіб, так і галицькі та буковинські товариства, котрі надіслали до мене поздоровляльні адреси та листи. Іван Нечуй-Левицький».
Зістаюсь шануючий Вас Іван Левицький.
Примітки
Вперше надруковано в «Записках», 1927, XXVI, стор. 125. Автограф в ІЛ, ф. 61, № 678. Подається за першодруком.
«Подяка поздоровляльникам» – була надрукована в журн. «Зоря», 1894, № 23, стор. 508.
Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 345.