30.04.1899 р. До Михайла Грушевського
| 1899 року 30 квітня. Київ |
Високоповажний Михайле Сергійовичу!
Вибачте на цей раз, що так довго не відписував до Вас. То через роботу, то через ті святки не було часу. З моїми історичними повістями виходить, як казав цар Давид: «Тісно мені звідусіль». Пішла поголоска, щоб писати повісті на історичні сюжети, і я понаписував собі клопоту, бо з ними мені нема де притулитись. А ще один клопіт: «Князь Єремія Вишневецький» лежить в мене на шухляді!!! Цензура в Росії їх не пропустить окремою книжкою, і я оце понаписував їх в пустопорожній простір. Подайте, будьте ласкаві, Белеєві, може, він переведе повість через «Діло» в фельетонах. Як же ні, то передайте мені, але не через пошту, а через руки, і руки певні, і доконешне мені особисто, як буде з’їзд археологічний в серпні. Я тоді вже буду в Києві.
Четвертої книжки «Літературно-наукового вісника» я й досі не дістав. Питав на пошті, і на пошті його не було.
Ну та й чудні галицькі москвофіли з своїм безглуздим «Катехізисом» для народу, в котрому вони дають раду народові не читати книжок, в котрих не буде ѣ, ô, ъ, ы!!! Це якась проява, невидана на світі! Ця проява нагадує мені одно місце в Талмуді, як бог проводить день на небі: зранку до обіду він сідає на грифа і їздить по світі, оглядає зорі та усякі мири. А по обіді сідає одпочивати, грається буквами єврейської азбуки. Найбільше він любить велике MEM та мале нун, бере їх на руки, садовить на коліна, і вони співають йому хвалу. Чи пак не беруть і львівські та перемишльські протопопи на руки ѣ, ы, ъ й інші, щоб гратись ними? Може й ця етимологія дає їм якісь концерти, котрі чують і слухають тільки москвофільські вуха. Чудасія та й годі!
Наші письменники XVI та XVII віку були багато прогресивніші, ніж ці зашкарублі голови, бо писали про живе життя того часу, а ці – на тобі чортовиння з бутвинням! Замість того, щоб писати щось путяще, для народного розвитку, щоб хоч перевелись швидше ті Xруні, що продають на виборах свої голоси панам за відро горілки.
Прощавайте! Бувайте здорові!
Щиро шануючий Вас Іван Левицький.
Примітки
Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 594, арк. 27 – 28).
Талмуд – збірка догматичних релігійно-етичних та правових законоположень іудаїзму.
Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 361.