10.04.1897 р. До Бориса Грінченка
| 1897 року 10 квітня. Київ. Ново-єлизавет[инська], № 19-й |
Вельмишановний Борисе Дмитровичу!
Вчора одібрав Ваш лист з пошти, але не знаю, що діяти, бо Ви в Вашому листі мені не написали, по скільки примірників кожної книжки висилати в «склад», як-от мені недавно писали з Полтави, визначаючи, по скільки кожної книжки висилати. Про це, будьте ласкаві, подайте мені звістку, то я зараз і вишлю книжки. З моїх книжок вже розійшлись зовсім «Голодному опеньки…» та «Приятелі». «Рибалки Панас Круть» є ще з сорок примірників. Напишіть, скільки треба висилати більших, як напр[иклад], «Бурлачка», «Не той став» і т. д., і менших і на який адрес слати: чи на Ваш, чи на адрес «складу»?
Уступки більше не можу зробити, як на 35%, а пересилка на мій кошт, бо інакше книжки не платяться. «Гетьман шляхтич» і досі лежить в мене вдома. Як не пропустить цензура для «Киевск[ой] старины», як-от пропустили «Богдана Хмельницького» Старицького, то мушу пустити його давнім шляхом у Галичину.
Зимою я одіслав в Петербург Білиловському невеличке оповідання «Старі гультяї» для 4-ої книжки «Складки», а оце дописую «Одступника» (князь Єремія Вишневецький, лютий супротивник Богданів).
Жду Вашої негайної одповіді.
Бувайте здорові! Щасти, боже, на добре.
З прихильністю до Вас зостаюсь
Ів. Левицький.
Примітки
Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. III, № 38361).
…по скільки примірників кожної книжки висилати. – У листі до І. Нечуя-Левицького 12(24) квітня 1897 р. Б. Грінченко писав:
«Випадком якось не позначив я, якої книжки скільки прислати. Простіть. Роблю це тепер. Усіх книжок Ваших, які тільки є, пришліть по сто примірників кожної, коли вона коштує не дорожче, як 25 коп., а коли дорожче яка, так тієї тільки 50 примірників. Зовсім не присилайте «Кайдашевої сім’ї», бо у нас її багато в харковському виданні. Посилати треба на склад: «Книжному складу Черниговского губернского земства». В своєму листі до складу напишіть, що скидаєте стільки-то процентів за комісію. Відібравши Ваші книжки, склад вишле Вам квиток, а гроші заплате згодом або за частку, яка до того часу продається, або за все. Коли посилатимете залізницею, то треба посилати на ст. «Чернигов – город» (ЦНБ. відділ рукописів, ф. І, № 27858).
«Гетьман-шляхтич» – первісна назва повісті «Гетьман Іван Виговський».
Білиловський Кесар (Цезар) Олександрович (1859 – 1934) – український поет і перекладач, видавець альманаху «Складка» (Харків, 1896, і Петербург, 1897). За освітою – медик. В перші роки радянської влади працював у Народному комісаріаті закордонних справ.
«Одступник» – повість, пізніше названа «Князь Єремія Вишневецький».
Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 347 – 348.