Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

31.12.1897 р. До Михайла Грушевського

1897 року 31 декабря. Київ. Ново-єли[заветннська], № 19-й

Високоповажний Михайле Сергійовичу!

Днів чотири передніше я дістав з пошти 1-у книжку галицького «Літературно-наукового вісника» під бандероллю з позначкованням київ[ської] цензури: «Д[озволено] ц[ензурою]. Киев». Про це хапаюсь Вас звістити, але ще певно невідомий тому, чи пропускають Ваш журнал в Росію, чи це може для мене зроблено виняток? Тільки ж і Кониський дістав цю книжку, і ще хтось з редакції «Жизни и искусства». Про це подайте мені звістку, чи пущений журнал в Росію, чи ні?

Мою «Причепу» не пропустило Глав[ное] упр[авление], «Богдана Хмельницького» Стариц[ького] пропустила драм[атична] цензура на сцену. Для «Збірника» юбілейного зготую дещицю.

Шануючий Вас щиро

Ів. Левицький.


Примітки

Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, on. 1, од. зб. 594, арк. 20).

«Жизнь и искусство» – літературна, політична і художня газета буржуазно-ліберального напряму, що виходила в Києві з 1893 по 1900 р.

Для збірника юбілейного зготую дещицю. – Мається на увазі збірник «Привіт Івану Франку…», присвячений 25-річчю творчості І. Франка, що вийшов у Львові в 1898 р. Там І. С. Нечуй-Левицький вмістив оповідання «Живцем поховані».

Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 348 – 349.