2

Юрій Федькович

На кровавій Італії темна ніч;

Утікають жовніроньки з міста пріч.

Знемоглися небожата;

Треба конче спочивати

У гаю

На краю.

Попід гаєм зелененьким чорний дуб,

Що високий, що широкий, а що груб!

Там жовніри ватру склали,

Наоколо посідали:

Дехто впав,

Там і спав.

А пугонька на дубі: пугу! –

Капраль

Коли біда, то є і друга.

(Пуга кричить ще раз).

Один жовнір

На зуб!

Капраль

А піла би тому –

Лиш я міркую вже, кому.

Другий жовнір

Ану, полізу та злапаю?

Капраль

Та лізь.

Жовнір

(виліз на дуба та й пугу ймив).

А-га!

Третій жовнір

А маєш?

Жовнір

(з гори)

Маю.

Уcі

Ану давай ї лиш сюда.

Четвертий жовнір

Яка ж велика та руда;

Агі!

П’ятий жовнір

А що би з нею робити?

Жовнір-поляк

A ogień na со? Мем палити.

Кадет

(надбігає)

Was ist?

(Вздрів пугу, вириває).

Gieb her! – Du armes Mistvieh!

Спечу собі, та буду їсти.

Один молодий жовнір

Агі на тебе! – хто їсть сю птаху?

Кадет

Was weisst denn du, du рекрутяго!

Молодий жовнір

А знаєш, що? коли хоч їсти,

От байда хліба ти май-май!

Ще й солонина є в тайністрі.

Бігме, що дам, лиш не карай

Єї! – Диви, яка в’на бідна!

Кадет

Але, що даш?

Молодий жовнір

Ну, дам, і бігме!

Кадет

Da hast!

(жовнір взяв пугу та й пустив).

Ist das ein – дурний хам!

Капраль

(дрімав; схватується)

А цитьтє-ж, хлопцї!

(Лісом крик)

Auf! Allarm!!!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 130 – 132.