Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

[Заспів]

Антін Могильницький

Ах, недоле! Що ж ся стало?

Где ся наші пісні діли,

Пісні золотії?

Думок руських чом так мало?

Чи навіки заніміли

Красні думи тії?

Чи з вітрами полетіли,

Як під темной хмари гущу

Сокіл сизокрилий?

Чи з вихрами пошуміли

В темні бори, в дику пущу,

Там ся вічно скрили?

Чи як жовтий лист явора,

Цвіт зов’ялий на калині

Геть з водов поплили?

І заплили аж до моря,

І втопили у глубині?

Где ж ся пісні діли?

Чи як гомін, що гдесь в лузі

Відоб’ється і сконає,

Перегомоніли?

Чи як зоря в крайній смузі

Обозриться і сховає?

Где ж ся думи діли?

О русалках-красавицях,

О трьох дівах, седм керницях,

О дев’яти зорях,

О озерах, о Дунаю,

О Язьов далекім краю

І о синіх морях!

О Буняку шолудивім,

О твердім Мадея ложі,

О княгині білій,

О заклятім орлі сивім,

О каплющій сльози рожі –

Где ж ся думи діли?

О Богдані і Нечаю,

О Небабі і Лободі,

З Немирова Саві,

О старім отців звичаю,

Золотих времен свободі,

О козачій славі!

Не питаймо, щоб світлиці,

Щоб добірні вечерниці

Щось о них повіли!

Там чужина-сь присвоїла,

Все родиме придавила –

Где ж ся думи діли?

Ах, гадав би-сь: тії думи.

Пісні тоски і тривоги,

Любощей, надії,

Переживши лютість джуми.

Мечей кримських і пожоги,

І диби тяжкії,

Скоротивши ланів стаї

І наставників нагаї,

Утиск і недолю,

Усмиривши гордість братей,

Застарілий лад проклятий

І тверду неволю, –

Нині, где би лиш думати,

Чувствовати і співати

Ревно і по-свому, –

В’януть, тихнуть і дрімають,

В млявий гомін занімають

В своїм ріднім дому!

З Боянами, що співали,

З торбанами, що гравали

Пісні, думи милі,

Мов літами похилені,

Спочивають привалені

Гдесь в сумній могилі!..


Примітки

Язьов – йдеться, очевидно, про Азов (турецька фортеця в гирлі Дону до кінця XVII ст.), згадуваний в народних піснях та думах.

Шолудивий Буняк – герой українських народних оповідань.

Мадейперсонаж одноіменної балади І. Вагилевича (1837).

Небаба Мартин (? – 1651 р.) – військовий діяч народно-визвольної війни 1648 – 1654 рр., чернігівський полковник. Героїчно загинув у бою проти війська польсько-шляхетських загарбників.

Лобода Григорій (? – 1596 р.) – запорізький гетьман у 1590-х роках XVI ст. Запідозрений у зраді, Лобода був убитий козаками під час битви під Солоницею у травні 1596 р.

З Немирова Сава – Сава Чалий, козацький ватажок, який перейшов на бік польської шляхти і був за це убитий козаками.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 475 – 477.