Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

27.12.1897 р. До Н. І. Тобілевича

22 декабря 1897 г., Одесса

Ти б писав, сину, хоч трохи частіше. Коли довго вістей від вас не маю, то зараз думки починають тривожить мене.

Хоча кажуть, коли діти не пишуть, то це ознака, що їм добре живеться. Якщо так, то добре, а все ж таки не вадить писать частіше.

Старий вже роблюся, і через те тільки й життя, що ваше, ото я й цікавлюся ним. Нові мої п’єси мають великий поспіх. Деякі пройшли вже по вісім-дев’ять раз.

От видання моїх творів не дуже ходко йде, і я сильно хочу його продать, хоч за півціни, щоб розплатитися з деякими довгами, та нема охотників купить. Через те, що багато всяких діл веду, – важко справляться. Більш вже не буду сам видавать книжок, то-бо велика рахуба…

З 26 декабря прийдеться грать два рази на день – і вранці і вечером.

Я дуже хотів би літом не грать, а пожить з вами… Не знаю, чи стане на те усе грошей… Побачимо.


Примітки

32. До Н. І. Тобілевича. 22 грудня 1897 р.

Вперше опубліковано в журналі «Театр», 1940, № 3. Подається за цією публікацією.

видання моїх творів не дуже ходко йде – йдеться про «Драми і комедії» І. Карпенка-Карого, які друкувались в Одесі.

Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 241.