27.10.1899 р. До Н. І. Тобілевича
| 27 октября 1899 г., Крым, Ялта |
Ми вже два місяці в Криму. Хоч діла і сякі-такі, але зате природа навколо така велична і гарна, що дає задоволення… Ходимо майже по-літньому, а в садах і досі рози цвітуть. За всім тим мені вже скучно за степом. Тут величезні гори оточують Ялту з трьох боків і захищають од вітрів західних і північних, одкрита тільки южна і частина восточної сторони. На горах був сніг, а в Ялті рози цвітуть! Гарно, але скучно за горизонтом, до якого ми привикли в наших розкішних та просторих степах.
3 ноября виїздимо в Кишинів. 26 ноября виїду додому з Кишинева і потім вже на Київ. Напишу тобі про враження, яке зробить став.
Вічні турботи і бажання здихатись їх розтроюють нерви. Треба знати, що це все робиться від того, що чоловік жде кращого впереді, а не задовольняється тим, що в нього є зараз. Така вже природа чоловіча.
Кожний раз думається: от коли б вже діждатись до такого-то часу, а там буде і те і те, буде гарно. Діждешся бажаного часу, на яку хвилину заспокоїшся, а там знову та ж пісня без кінця. Певно, в цій еволюції і весь прогрес людський, бо дожидання кращого в будучині примушує чоловіка працювати не покладаючи рук.
От як ми не бажали, щоб став викопали мерщій, а він і досі ще копається і, певно, буде викопаний, і ми подивимось на нього, порадуємося, якщо будемо задоволені, та й знову почнемо бажати ще чогось! Так воно й мусить бути, бо тільки уміркована і спокійна старість вже нічого не жде. Будемо ж радіть, що ми бажаємо, працюємо, турбуємо – бо це життя.
Одібравши телеграму від Юрка про смерть Галі, ми знов запросили його приїхать до нас, але й досі відповіді немає.
Примітки
Вперше опубліковано в журналі «Театр», 1940, № 4. Подається за цією публікацією.
Напишу тобі про враження, яке зробить став – йдеться про будівництво великого ставу на хуторі Надія.
Одібравши телеграму від Юрка про смерть Галі – мова йде про сина Івана Карповича Юрія, у якого ще молодою померла дружина Галя.
Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 250 – 251.