12.1900 р. До М. Л. Кропивницького
| Грудень 1900 р. |
Друже мій Марку!
Слава богові святому, що між нами сталася згода, мир і братерське єднання. Заплакана мати усміхнеться, побачивши діток своїх славних на рідній сцені вкупі! З веселим серцем сміливо дивлюся в будучність нашого рідного театру, котрий будуть підпирать найкращі артистичні сили…
Вороги наші сміялися, скалили зуби, предрікали смерть народному театрові. Нехай же вони тепер ламають зуби зі злості, бачучи, що не смерть, а воскресіння заложено в основу діла. Друже мій, я високо цінив і ціню твої заслуги як создателя українського театру; не менш цінив і ціню Марію Константинівну, як діву нашу, і не маю жодної причини на інакше поводження до вас. Скріпляю наш союз клятвою служить інтересам рідного театру, поки дух тримається у моїм тілі.
В такому союзові ми з тобою будемо мати час для літературної праці, а коли потрібна буде наша рада, наш опит, то ми їх дамо.
Для славного товариства ми склали таку форму афіші:
г. Киев
1900 года… декабря… дня, театр Бергонье, Фундуклеевская улица. Труппа Марка Лукича Кропивницкого под управлением Н. К. Садовского и А. К. Саксаганского с участием М. К. Заньковецкой. Представлено будет и т. далее.
Такий оглав буде свідчить перед публічністю, що всі ми вкупі. Я бажав би, щоб ім’я твоє не сходило з української афіші як назва найкращої трупи, під стягом котрої повинні хранитися луччі традиції народного театру. Решту ми урахуємо 23 [грудня] в Єлисаветі, як то ви втрьох рішили.
А поки що прийми від мене найсердечніше бажання бачити тебе і бути з тобою і зо всіми вами вкупі до смерті.
Примітки
Публікується вперше за автографом, що зберігається в архіві родини Тобілевичів.
Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 254.