25.01.1904 р. До Н. І. Тобілевича
| 25 января 1904 p., Київ |
Увесь час, починаючи з празників, я дуже зайнятий: одно – щодня граю, а друге – готовили «Суєту», а третє – готовимо «» Франка.
Треба і ролі вчить, і грать, репетирувати каждодневно. Сам можеш зрозуміть, скільки то праці. Нерви напружені і розбилися так, що я тільки в 5 годин ночі засипаю – від чого почала голова боліть. «Суєта» пройшла за 11 день 4 рази і дала кругом 600 крб., чим сильно підтримала наші фінанси. П’єса подобається публічності дуже, визовам акторів і автора нема краю. І це, мабуть, впливає на мої нерви, бо робить кожний раз, коли призначається вистава «Суєта», тривожний настрій: а що як за цим разом буде пусто? Конечно, що це є дурість, але артист так погано тканий чуткими нервами, що мимоволі відчуває більше, ніж варт того сам предмет, викликаючий почуття.
У вівторок 27 п’ятий раз «Суєта», а коли «Украдене щастя» – ще не знаю, бо нема мундира австрійського жандарма, а виписали аж з Австрії. Діла від празників і досі дуже добрі, але ті потері, які були до цього часу такі великі, що діла ці – капля в морі. «Київську старину» тобі випишу з 1 февраля.
Примітки
Вперше опубліковано в журналі «Театр», 1940, № 4. Подається за цією публікацією.
Киевская старина – щомісячний громадсько-політичний і літературно-художній журнал, виходив у Києві у 1882 – 1907 рр.
Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 262.