«Над парком Саксонським кудлачиться тінь…»
Юрій Клен
Над парком Саксонським кудлачиться тінь,
розмоклою ватою небо нависло,
і буднів безбарвних потовчену рінь
на берег пологий викочує Вісла.
Зазнавши розради останньої чар
і серце, що билося темпами марша,
улюбленій Вільні принісши у дар,
у Вавелі спить упокоєний маршал.
* * *
Та кроком щоденним простує життя,
і байдуже в барах бреньчать вйолончелі,
а скрипка вславляє примарне буття,
і тістка найліпші в каварнях Лярделлі.
В молочнім тумані, в білявій імлі
колишеться сонце колишньої слави,
в якому кохались колись королі,
і вітер веселий гуде по Варшаві.
Ні чорне залізо, ні сірий бетон
готичного пориву не переможе,
бо сниться столиці ще давнішній сон
і простір широкий od morza do morza.
A з паном Твардовським вигадливий чорт
чаклує й ворожить у замку високім,
і чорт, елегантський, як денді, як лорд,
Європу вимірює цап’ячим скоком.
Малює чорнилом на білій стіні
двох коней баских, прудконогих, як вихор.
Сідлають, сідлають і мчаться страшні
два вершники в північ морозну і тиху.
Летить з-під копита спорошений сніг.
Пиху і відвагу плекаючи панську,
Твардовський несеться й прискорює біг:
із Кракова в Ломжу, із Ломжі до Гданська.
* * *
А там уже крутиться свастики знак
у білому крузі над кожним порталом.
Кінь дибки стає, і, червоний, як рак,
пан згорда шпурляє своє «Nie pozwalam!»
Та вже неспроможний спинити коня,
у буйнім запалі шукаючи ради,
він скаче наосліп, летить навмання
у чорну, як прірва, у мертву баладу.
Подумай про п’ятий трагедії акт,
о пане Твардовський, чарівнику-пане!
Навіщо зв’язав тебе з чортом контракт?
Куди ти женешся у далеч багряну?
Який там на тебе чатує кінець?
Хоч біси коряться людському закляттю,
та щойно надійде лихий реченець –
і майстра вони роздирають на шмаття.
Невже ти не знаєш у темному сні,
що кінь твій баский, на якому ти скачеш,
лише намальованим є на стіні?
Невже ти не тямиш? Невже ти не бачиш?
Примітки
у Вавелі спить упокоєний маршал – (1867 – 1935), керівник Польської держави, був похований на Вавелі у Кракові.
Пан Твардовський – польського фольклору.
Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Торонто: Фундація імені Юрія Клена, 1957 р., т. 2, с. 181 – 182.