Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

«Над парком Саксонським кудлачиться тінь…»

Юрій Клен

Над парком Саксонським кудлачиться тінь,

розмоклою ватою небо нависло,

і буднів безбарвних потовчену рінь

на берег пологий викочує Вісла.

Зазнавши розради останньої чар

і серце, що билося темпами марша,

улюбленій Вільні принісши у дар,

у Вавелі спить упокоєний маршал.

* * *

Та кроком щоденним простує життя,

і байдуже в барах бреньчать вйолончелі,

а скрипка вславляє примарне буття,

і тістка найліпші в каварнях Лярделлі.

В молочнім тумані, в білявій імлі

колишеться сонце колишньої слави,

в якому кохались колись королі,

і вітер веселий гуде по Варшаві.

Ні чорне залізо, ні сірий бетон

готичного пориву не переможе,

бо сниться столиці ще давнішній сон

і простір широкий od morza do morza.

A з паном Твардовським вигадливий чорт

чаклує й ворожить у замку високім,

і чорт, елегантський, як денді, як лорд,

Європу вимірює цап’ячим скоком.

Малює чорнилом на білій стіні

двох коней баских, прудконогих, як вихор.

Сідлають, сідлають і мчаться страшні

два вершники в північ морозну і тиху.

Летить з-під копита спорошений сніг.

Пиху і відвагу плекаючи панську,

Твардовський несеться й прискорює біг:

із Кракова в Ломжу, із Ломжі до Гданська.

* * *

А там уже крутиться свастики знак

у білому крузі над кожним порталом.

Кінь дибки стає, і, червоний, як рак,

пан згорда шпурляє своє «Nie pozwalam!»

Та вже неспроможний спинити коня,

у буйнім запалі шукаючи ради,

він скаче наосліп, летить навмання

у чорну, як прірва, у мертву баладу.

Подумай про п’ятий трагедії акт,

о пане Твардовський, чарівнику-пане!

Навіщо зв’язав тебе з чортом контракт?

Куди ти женешся у далеч багряну?

Який там на тебе чатує кінець?

Хоч біси коряться людському закляттю,

та щойно надійде лихий реченець –

і майстра вони роздирають на шмаття.

Невже ти не знаєш у темному сні,

що кінь твій баский, на якому ти скачеш,

лише намальованим є на стіні?

Невже ти не тямиш? Невже ти не бачиш?


Примітки

у Вавелі спить упокоєний маршалЮзеф Пілсудський (1867 – 1935), керівник Польської держави, був похований на Вавелі у Кракові.

Пан Твардовськийгерой польського фольклору.

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Торонто: Фундація імені Юрія Клена, 1957 р., т. 2, с. 181 – 182.