«Тут Мюнхен, третьої держави…»

Юрій Клен

Тут Мюнхен, третьої держави

первопрестольний град,

що свідком був потуги й слави.

Тут вождь приймав парад.

Тут для промов його був форум,

де натовп серед скель

гойдав, хвилюючися морем,

державний корабель.

Ще снить про дні якісь далекі

дух мертвих малярів.

В румовищах Пінакотеки

день димно догорів.

Зіхають пусто кам’яниці,

почавлені на хрящ.

Мов зуби, бита цегла й криця

їм кришиться із пащ.

Пройшла майданами руїна.

На кожнім мурі струп,

і сонце трошечки карміну

кладе на міста труп.

Пустеля – мертві тротуари,

де річ не гомонить.

Липі авто часом, як примара,

крізь пустку прошумить.

Вапняний пил в повітрі висне,

все саваном одяг,

і соняшне проміння скісно

тремтить на хідниках.

Неначе в день Страшного Суду,

світ нереальним став.

Тривати вічно вітер буде

без смерку і заграв.

Де ліг проспект, мов шлях до Бога,

засипаний вапном,

біліє брама Перемоги

з потрощеним крилом.

І в тому світлі фантастичнім

ще церква, мов фантом,

фосфоризує феєрично,

очерчена пером.

Примітки

Пінакотека – Мюнхенська галерія картин.

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Торонто: Фундація імені Юрія Клена, 1957 р., т. 2, с. 241 – 242.