Вістові листи й новини

№ 12 1670, березня 11. – Кам’янець-Подільський. – Новина.

Пишуть з Молдавії, що нібито козаки посла молдавського господаря Тродана, що з Мєчим був посланий з Ясс (бо чауш від турецького султана став у Яссах) мали стратити, але це ще непевне. Султан наказав брати у Молдавії по 500 коней, чого раніше не було. «Гоголя теж чомусь взято до Дорошенка в Чигирин, а що з ним буде діятися, почуємо».

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 194)

№ 13 1671, січня 2. – Варшава. – Новина.

«Послів Дорошенка відправлено до нього 30 грудня, їх задовільнили, обдарували. До всіх полків надали друковану декларацію Острозької комісії, підписану королем. «Бог знає, чи це поможе завзятому Дорошенку, котрий вже піддався Порті».

Зі Львова пишуть, що Дорошенко піддався Туреччині і своїми хитрощами привів туди й козаків, з котрими мав раду. Про це повідомив не тільки Тарасовський, сотник, котрий був на цій раді і є зичливим королю, але й білоцерківський комендант. Він писав до коронного маршалка про нестачу провіанту і слабку залогу, «сильну завзятість козаків та про їхню потугу», котрим не тільки орди, але й турки будуть помагати.

(БПАН. – ВР. – № 1070.--№ 1070. – Арк. 330 зв.)

№ 14 1671, лютого 27. – Львів. – Новина.

Про майбутню турецьку війну з Кам’янця і звідусіль пишуть. Пан Висоцький з Адріанополя за згодою візира знову їде до короля, як і слуга пана Тетері, і сам пан Тетеря швидко за ним виїхав з Адріанополя до Молдавії. Тетеря наказав своєму слузі, щоб його від короля відправили до нього в Молдавію. Про повернення Шумлянського твердять безсумнівно, що Дорошенко його випустив і що він повертається до нас до Львова.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 18)

№ 15 1671, лютого 28. – Варшава, королівський двір. – Новина.

Біля Бару вбили посла Дорошенка і ще двох. Це вчинив молодий Кавецький. Пише комендант з Білої Церкви 30 січня, що в Україні вибирають добровольців на турка, платять по півзолотого людині і бидло. Дорошенко наказав випустити Шумлянського, львівського владику.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 346)

№ 16 1671, березня 6. – Львів. – Новина.

Вбивство послів Дорошенка. Підозрюють молодого Кавецького, сина подільського судді, який прислав до гетьмана з вибаченнями. Польний гетьман писав до великого гетьмана і виклав свою думку: щоб мандатом Кавецький був викликаний на сейм і суворо покараний.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 20)

№ 17 1671, березня 20. – Львів. – Новина.

Коронний гетьман дуже стурбований реляцією Шумлянського, який повернувся від Дорошенка і збирає військо. Орда з козаками у минулу неділю грасувала, набрали людей, попалили шляхетські двори й села, гумна. З цим награбованим орда пішла до Лабуня, а Гоголь з ясиром і татарським кошем пішов до Нової Синяви, де теж спробував щастя, але безуспішно, тому пішов далі.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 25)

№ 18 1671, березня 24. – Львів. – Новина.

Посилаю до гетьмана у Львів конфесату полонених татарина й козака, які були схоплені барським роз’їздом. З Кам’янця-Подільського знову обіцяють напад орди.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 41)

№ 19 1671, квітня 10. – Варшава. – Новина.

Прийшов лист від козацьких полковників і від Дорошенка до короля. Там міститься скарга на вбивство послів.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 41.)

№ 20 1671, квітня 17. – Львів. – Новина.

Є відомість, що молодший брат Дорошенка став табором під Дунаївцями, маєтністю покійного пана Станішевського, київського воєводи, що в 5 милях від Кам’янця-Подільського. З ним є орда.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 34)

№ 21 1671, травня 17. – Меджибіж. – Новина.

Кримська орда увійшла в Україну, вдарили під Брацлав та Ладижин, обійшовши Чигирин. Пішли повз Бар до Польщі козаки з 10 000 білгородських татар, котрих очолює Карач-мурза.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 60)

№ 22 1671, травня 17. – Меджибіж. – Новина.

Кримська орда з Ханенком увійшла в Україну, вдарили під Брацлав та Ладижин, обійшовши Чигирин. Але не знаю достатньо як велика їхня потуга і чи є з ними задніпровське військо. Як кажуть, білгородська орда зібралась під Животовим, вийшли у четвер. Мабуть через це Дорошенко затримав у Чигирині мурз. Маю відомість, що деяких серденят з Чигирина обложили, особливо Семена з полком, яких обложили в Орлівцю.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 60-61)

№ 23 1671, травня 22. – Варшава. – Новина.

З Дорошенком ведуться переговори. До орди вислали посла для переговорів щодо упоминків.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 57)

№ 24 1671, травня 29. – Львів. – Новина.

Нема новин з України, тихо. Але в Поділлі по-старому неспокій від опришків, котрі з татарами волочаться.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 66)

№ 25 1671, червня 24. – Меджибіж. – Новина.

З України з різних міст така відомість, що Дорошенко Григорія (Дорошенка -Ю.М.) прислав, щоб якась частина орди, котра стала біля Білої Церкви, прийшла до нього, а більша її частина пішла б на Полісся. Вони мають піти до Брацлава, а потім на животовські поля. Козаки не хочуть відпускати татар додому, погрожують, що коли свавільно підете, то вас будемо бити; ви брали ясир, а тепер, коли ляхи відступили (?), хочете втікати. Дорошенко послав по свіжу орду вислали, на всі умови погодився, аби лиш орда прийшла, котрій дуже незичливі козаки, які лають старшину й молодшого Дорошенка не хотіли пустити до Брацлава. Коло нас тривога в Шаргороді, Брацлаві, до Бару відступають (?), а інші втекли в Україну. Козацька рада мала бути в зелені свята, але перешкодив наступ нашого війська. Дорошенко не хоче дозволити скликання ради, хіба щоб була в Чигирині й то не чорна, а старшинська. Дорошенко надіється на сердюків, котрі йому присягли, обіцяє кожному по 10 талярів, щоб тільки були ому вірні. Задніпря й Запорожжя не хочуть з ним брататись, хоча вони постійно посилають послів на Задніпря. Козаки хочуть з татарами увійти під Меджибіж, зібратися під Кальником й помстися (?) за Могилів.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 80)

№ 26 1671, червня 27. – Львів. – Новина.

Сюди прибули посли від Ханенка, просять про військову допомогу. У Ханенка війська 8 000, на Запорожжі він залишив залогу у 12 000. Посли представили лист Дорошенка (при котрому 13 полків), писаний до Ханенка, у котрому вимагає, щоб Ханенко визнав його гетьманом. Прибули й слуги Пива з полоненими (8 татар й 4 козака), між якими й двох сотників Лукая (Łukaja) й Туляя (Tulaja). Ці очолювали 800 кіннотників, коли ходили в Полісся. З цієї битви небагато втекло, ясиру відбили кілька тисяч і кілька тисяч коней теж здобули. Батир-мурзу, котрий недавно розгромив наших під Браїловим, під час цього замішання порубали й бачили, як порубали інших трьох мурз.

Дорошенко «знає про найменші речі, що діються у Варшаві. Тому треба стерегтися русі, яка тулиться при [королівському] дворі, бо то великі зрадники…».

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 75)

№ 27 1671, червня 29. – Львів. – Новина.

Привели кілька поранених (козаків і татар). Був бій, в якому брали участь 300 татар і 200 козаків. Йдеться про нового кримського хана, який у новому місяці має рушити на Україну.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 81)

№ 28 1671, червень. – Варшава (?). – Лист коронного підканцлера Анджея Ольшовського до Висоцького, посла в Туреччину.

Мова йде про Дорошенка і його часті листи до короля. Він добився, що буде створена комісія для переговорів щодо його претензій.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 410)

№ 30 1671, липня 10. – Львів. – Новина.

Козаки й молдавани схвильовані руїною Могилева, є у великому страху.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С.84)

№ 31 1671, липня 14. – Новина з Молдавії.

12 000 орди пройшло повз Оріхів і Кушині (?) в Україну до Дорошенка, а сам хан з великою потугою наступає, про що невдовзі почуємо більше.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 87)

№ 32 1671, липня 15. – Варшава. – Новина.

Король прислав листи, які йому писав Дорошенко. Комісара, пана Рачковського, залишено у Дорошенка; останній хоче вести переговори з королем. Пан Пиво чинить напади на Україну. Дорошенко ставить умови: 1)підтвердити його на гетьманстві; 2) артилерія, яку захопив Пиво у Межигірському монастирі, має бути повернена; 3) переговори мають відбутися в Білій Церкві.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 84)

№ 33 1671, липня 16. – Бар. – Лист Марціна Богуша до Яна Собеського,

гетьмана великого коронного.

Через дві години після написання листа до в. м. орда з козаками підступила. Їх немало. Кажуть, що 40 000 орди і все козацтво наступає.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 87)

№ 34 1671, липня 17. – Львів. – Новина.

Кілька тисяч орди увійшло в Україну від нового хана (Селім-Гірея І – Ю.М.) на допомогу Дорошенку під Білу Церкву, де той стоїть табором із своїм гультяйством і чекає більшої татарської допомоги.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 86)

№ 35 1671, липня 17.- Жовква. – Новина.

Дорошенко з військами рушив на комісію від Білої Церкви до Лабуні й Полонного, йде до нас трактом до Бару Григорій Дорошенко. У цих же листах повідомляють, що нібито Запорожжя мало погодитися з Дорошенком. Якби до цього, не дай Бог, дійшло, то була б тяжка кампанія для Речі Посполитої.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 86)

№ 36 1671, липня 19. – Варшава. – Новина.

Орда у Поділлі, в Поліссі, на Волині взяла ясиру 30 000 душ.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 71)

№ 37 1671, липня 21. – Бар. – Лист Марціна Богуша до Яна Собеського, гетьмана великого коронного.

Шпиги з Вінниці, Брацлава, Шаргороду, котрі сьогодні повернулися, кажуть, що іншої не принесли новини, тільки ту, що сьогодні або завтра треба сподіватися козаків з табором і орди. Послав у роз’їзд до Брацлава, але той у ту ж годину повернувся, не діставши «язика», бо орда перекрила шляхи. Але зустріли селянина з Білгороду, котрий звідти тікав до Бару. Він приніс відомість, що брацлавський сотник своїм козакам голосно сказав, що Бар обложено і наказав пильнувати, щоб не випустити звідти жодну людину, щоб не було відомостей. Кримська орда стала під Скалою і чекає аж та орда повернеться, котра ходила вгору. Дорошенко-молодший йде з тими полками і з табором до нас, а гетьман – у неділю став у Кальнику і хоче йти до Бару та Вінниці. Так каже шпигун, котрий був у Вінниці. Там козаки говорили про комісію, котрої нам треба.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 362)

№ 38 1671, липня 24. – Львів. – Новина.

Татари й козаки стоять у Язлівці, непогано ярмаркували, коли набрали ясиру з шляхти й інших. Ледве в замку укрилися, а тим дощ перешкодив, бо падає вже два дні.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 91)

№ 39 1671, липня 26. – Львів. – Новина.

Хан з Дорошенком. 10 000 яничарів з двома пашами йдуть до них з Молдавії. Великий коронний гетьман (Ян Собеський – Ю.М.) з частиною війська йде під Кам’янець, а польний (Дмитро Вишневецький – Ю.М.) – під Тернопіль і Збараж.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 87)

№ 40 1671, липня 30. – Варшава. – Лист сандомирського воєводи до невідомого.

Великополяки писали до короля. Татарии з козаками брали, що хотіли, про що писали до волинського воєводи.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 362 зв.)

№ 41 1671, серпня 10. – Меджибіж.-Лист меджибізького коменданта Заблоцького до краківського намісника.

«А немає іншої відомості, тільки та, що Дорошенко після ради стягнув козацькі полки під Білу Церкву і мав здобувати замок. Там же з ним є і орда. Іншої немає орди, тільки та, що під військо ходила, але й тої стало менше, бо її частина пішла з ясиром. Знати про його задуми важко, бо дістати певних відомостей важко. Була тут відомість, що хоче йти під Збараж. Сам Дорошенко мав йти до Кам’янця, але немає підтвердження цьому. Щогодини сподіваюсь вісті. Якщо з цією потугою, яку має, тоді ще нічого, але орди випускає, особливо на Волинь. Дорошенко з його теперішніми силами не страшний нашому війську. Обіцяють прихід кримської орди, але її ще не має.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 360 зв.)

№ 42 1671, серпня 13. – Табір коронних військ під Збаражем.-Лист невідомого до невідомого.

Частина війська стоїть під Збаражем, а друга його частина з коронним маршалком (Яном Собеським –Ю.М.) під Кам’янцем – Подільським. Там багато їх мостей панів полковників.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 360)

№ 43 1671, липня 31. – Львів. – Новина.

29 липня розбили татарський загін чисельністю в10 000. Решту збирають селяни в лісах та болотах і щоденно приводять їх, а 28-го привели й сотника, взятого під Шаргородом, котрий сказав, що Дорошенко перетягнув Ханенка на свій бік.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 93)

№ 44 1671, серпня 7. – Варшава. – Новина.

Московський посол сказав про Дорошенка, що той піддався цареві, але цар це не сприйняв.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 93)

№ 45 1671, серпня 18. – Новина.

Прийшли листи від Ханенка, в яких просить, щоб польські війська увійшли в Україну, а він з калмиками вдарить на Крим.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 103)

№ 46 1671, серпня 21. – Львів. – Новина.

З Бару повідомляють, що Дорошенко з білгородською ордою пішов під Білу Церкву, де має бути й нурадин-солтан. Григорій Дорошенко з частиною козаків і татар стоїть у 10 милях за Баром. Посол Ханенка заявив у Яна Собеського, що коли орда піде на Польщу, то він із своїм військом вдарить на Крим. Він має 15 00 козаків і 4 000 калмиків.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 101)

№ 47 1671, серпня 28. – Львів. – Новина.

З Бару 23-го числа прийшла відомість від великого гетьмана (Яна Собеського – Ю.М.), що йдуть під Брацлав, де знаходиться Григорій Дорошенко з певною кількістю козаків і кількома тисячами орди. До Кам’янця пишуть з Молдавії 24-го числа, що свіжа орда силою у 12 000 переправилась до Дорошенка.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 105)

№ 48 1671, серпня 10. – Меджибіж. – Лист меджибізького коменданта Заблоцького до краківського намісника.

[Дубль звістки № 41]

№ 49 1671 р. – Розташування польського війська у різних фортецях.

Львів – полк Ст. Парцовського. Їм дано наказ стати у Вінниці. Золочів – полк Лончинського . Наказано йти під Бар. Кам’янець-Подільський. Полк дубенського підкоморія (…)*

Меджибіж – Полк Лонцького, генерал-квартирмейстера іноземного війська.

Бар – полк Ст. Липинського, також пан львівський ловчий Стшалковський і пан перновський ловчий Друшкевич із своїми хоругвами.

Брацлав – пан київський воєвода із своїми військами.

Хребтіїв «між Кам’янцем і Могилевом, столиця всіх опришків, де тепер заснована нова фортеця» – хоругв подільського генерала, пана подільського підкоморія, краківського (в іншому списку – перемиського -Ю.М.) підстолія пана Вояківського, драгунів з полку п. (…)*, пана Мотовидла з козацьким полком, комендант – п. Лозинський (в іншому списку – Володовський – Ю.М.), перемиський стольник.

Могилів – хоругви волинського воєводи, плоцького воєводи, жидачевського старости, люблінського (?) старости Богуша; комендант над ними львівський писар Ржевуський, а над регіментами – старогардський староста. (Регіменти литовського під канцлера і старогардського старости).

Стіна – хоругви Прусиновського; надвірного маршалка; винницького старости; шьремського старости; частина регіменту Київського воєводства;частина регіменту Бокума, литовського чашника. Комендант – Прусиновський.

Біла Церква – регіменти князя Костянтина; оберста Лебля, частина Київського воєводства і холмського підстолія Морштина. Під Білу Церкву пішов п. Засько з тими хоругвами, тобто самого князя Острозького; п. конюшого; радомського ловчого Жуковського; Зазимського (?); Черкаса; Кшецінського. Туди посланий пан Пиво і частина Бокона, чашника литовського.

Димер – п. Пиво

Ладижин – Військо Запорозьке і пан Кобеляцький, хоругв надвірного хорунжого Руського воєводства; хорунжого пана судді.

Рашків – послано частину запорозьких людей, будуть і війська пана Рущиця.

під Кальником – із коронним стражником пішло 8 хоругв (київського воєводи; п. саноцького; п. галицького; молдавська п. стражника)

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 385 зв. – 386. Другий список цього документу зберігається у ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 167 – 168)

№ 50 1671, вересня 8. – Львів. – Новина.

Наш табір під Баром . Кажуть, що в Україні до Дорошенка прийшла орда у немалій потузі.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 128)

№ 51 1671, вересня 15.- Під Баром. – Новина.

1) Після минулої пошти Дорошенко писав до маршалка, де говорить, що не думав що при спільних переговорах щодо заспокоєння України, той вдереться з військом в Україну.

2) Непевність панської милості чинить про нас таке розуміння в Речі Посполитій, що ми мусимо шукати протекції іноземних правителів.

3) Однак ми не полишаємо переговорів.

Пішовши під Брацлав, ми взяли кілька добрих «язиків» і бл. 500 бидла. «Григорій (Дорошенко – Ю.М.) звідти поїхав до Рашкова і Домну, котра була за Тимошком, має взяти за себе або швидше вона його. Її сват молдаванин, котрий у той час, коли ми громили татар, хотів з поляками до Рашкова пробратися. Наші, женучись за татарами, рубали їх і його порубали, котрий лежав, вже вважай помираючи. Але п. руський воєвода, думаючи, що це наш товариш, наказав його доглянути».

Писав п. Жуковський, покоєвий писар белзького воєводи, що з-під Брацлава рушило назад польське військо з іншими, котрі в Ладижині затримались. Перед Брацлавом козаками було порубано товариство п. майора Млековського і п. Камінського. Наші привели «язиків» з-під Збаража, вони сказали, що Дорошенко під Уманню і там набрав більше військо, пішов до наших під Кальник і Вінницю. Наші вчора раптово взяли Вінницю, втративши двох вояків, але нарубали козаків. Козаки укрилися в костьолі (було їх там кількасот), боронились нашим. Їх виявив п. Стшалковський. Молдавани і валахи стягуються під Могилев, чекають допомоги від орди. Наші туди пішли.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 157)

№ 52 1671, вересня 18. – Меджибіж.-Лист невідомого до невідомого.

Вінниця вирубана з тією старшиною, що була у костелі, паном кавалером і 200 піхотинців. Три хоругви з Сватковським, Прусиновським і Мончинським ходили під Могилев, але не могли схилити до капітуляції. Пан гетьман обіцяв їм підмогу. Від Ханенка було два козаки, даючи знати, що пішов з 4 000 піхотинців і 4 000 кінних на Білгород і вже переправився через Буг на Піщаному броді. Вертаючись з Білгороду, він мав з’єднатися з нашим військом і т ому й прислав козаків, щоб усталити місце й час зустрічі з паном гетьманом (коронним). Гетьман посилав до Ханенка Скшетуського щодо зустрічі на зручному місці. Як тільки Скшетуський повернеться, зразу ж п. гетьман вирушить. А він уже мав би повернутися. Коронні хоругви були послані від Уладівки й Хмільника, щоб схилити ці міста до піддання. Ці покорилися п. гетьману і тому наказ відмінили.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 133)

№ 53 1671, вересня 25. – Львів. – Новина.

Про ту старшину, котра боронилась у костелі у Вінниці, писав пан хорунжий коронний (Миколай Сенявський – Ю.М.) з Меджибожа, що вони вже піддалися. Ханенко має 8 000 і наближується до нашого війська. Підтвердження цього чекаємо з самого табору, бо шляхи, котрими мав йти Ханенко, перекриті.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 134)

№ 54 1671, жовтня 8. – Львів. – Новина.

Ханенко стривожив Білгород, Тягиню і Дорошенка, пробираючись до нашого війська і вже був від нас у 8 милях. Твердять, що він наробив у Білгороді великої шкоди, а один паша був забитий. Ханенку король дає булаву, комошину й бунчук.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 155)

№ 55 1671, жовтня 9. – Львів. – Новина.

Низовим козакам сенатська рада має послати 1 000 поставів сукна, але це видно буде після сейму. Дорошенка з гетьманства скинули як зрадника.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 156)

№ 56 1671, жовтня 30.- Львів. – Новина.

Наші прийняли універсал Дорошенка, послали до короля. Я посилаю його окремою копією.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 175)

№ 57 1672, листопада 22. – Львів. – Новини з пошти.

Йдеться про прибуття турецького посла, аудієнція була йому призначена на 22 число. Про Україну говорить «як про власну землю турецького султана» і хоче, щоб польське військо відчепилось від неї. В Україні зараз, слава Богу, тихо. Пан Жальський повертається від Ханенка Йде з ним і посол Ханенка до короля. Нібито має виходити свіжа орда, проти якої Сірко пішов у поле.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 386 зв.)

№ 58 1672, січня 31. – Меджибіж. – Новина.

Пише меджибізький підстароста, що Дорошенко в Чигирині, турецький паша – в Корсуні (цей має при собі 10 000 татар). Меджибіжці бояться їх нападу. Пан Пиво під час роз’їзду був поранений з вогнепальної зброї якимсь козацьким полковником, однак вже одужав. Він з’єднався з паном Лонцьким й напав на містечко Василівку, що у 5 милях від Києва. Там багатьох порубали й набрали здобичі.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – Арк. 217)

№ 58 1672, квітня 23. – Лист немирівського підстарости до меджибізького коменданта.

Умань піддалася королю, спершу маючи міжусобну битву у понеділок від обіду аж до ночі. Спершу було забито Суличича (Sulicina), свого наказного гетьмана, одних сердюків побили, інших роззброїли. Також схопили Жеребила, найбільшого конфідента Дорошенка, котрий під час цього бунту втік за місто; його потім вночі шукали з вогнем і знайшли. Те саме вчинили Корсунь, Канів, Черкаси, які піддалися під протекцію їх мостей панів вождів, як пана регіментаря, так і запорозького гетьмана (Ханенка -Ю.М.). Цього Жеребила уманці мають відвезти до короля. Ханенко рушив до Умані. На Задніпрю таким же чином вчинив весь народ. До них відізвався Солонина (Słoninka), обложив у Батурині Многогрішного, про якого непевні вісті, однак є чутка, що нібито вже не живе через Сірка. Сірка в Дикі поля за кримською ордою для того пішов, щоб привести калмиків на допомогу. Запорожці думають напасти на Крим, але досі цього не сталося.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 481)

№ 59 1672, червня 25. – Меджибіж. – Лист меджибізького коменданта Флоріана Заблоцького до підляського каштеляна.

Відомості з Меджибіжа. 40 000 білгородської орди стали на Плоському коло Вінниці. Напавши під Брацлавом, забрали масу людей та бидла, повернулися. «Обіцяють швидко, дай Боже, щоб не на днях, Чорним шляхом напасти на Польщу». В Польщі вже знайшлась немала ватага орди, бо вже шлях (…)* цими днями мають рушити з Плоського Чорним шляхом до Польщі.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 508. Другий список зберігається в ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – Арк. 228)

№ 60 1672, червня 25. – Меджибіж. – Лист меджибізького коменданта Флоріана Заблоцького до підляського каштеляна Станіслава Кароля Журецького

Відомості з Меджибожа. 40 000 білгородської орди стали на Плоському коло Вінниці. Напавши під Брацлавом, забрали масу людей та бидла, повернулися. «Обіцяють швидко, дай Боже, щоб не на днях, Чорним шляхом напасти на Польщу». В Польщі вже знайшлась немала ватага орди, бо вже шлях (…)* цими днями мають рушити з Плоського Чорним шляхом до Польщі.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 508)

№ 61 1672, червня 25. – Меджибіж. – Лист невідомого до невідомого.

Прийшла відомість з Бару від 23-го числа про прихід орди в Україну, котра 20-го числа йшла на Вінницю, Нізанівці (Nizanowce) й ближче до Брацлава. Вийшло кілька тисяч під Немирів. Після того як вони пішли геть, наші залоги звідти вийшли, бо почули про немалу потугу війська як кримського, так і турецького, і боячись, що не можуть витримати велику потугу ворога. Тим більше, що міщани від них тієї ж ночі повтікали до лісів. Взявши відомість про цю орду, регімент мав раду, на котрій вирішили, щоб польське військо залишалось на квартирах, сам регімент залишається в Брацлаві, з полком князя Острозького, а п. Прусиновський – в Ладижині з королівським полком. Про московське військо відомість, що воно стоїть над Дніпром, а Сірко – в Могилеві, пильно спостерігають за Чигирином. Тільки т того чекають, щоб орда оголосила, щоб більше підійшло. Після її приходу Дорошенко вийде з Чигирина, котрий теж сподівається на прихід більшої орди Білгородська ордена з турками, також нурадин-солтан, прийшов. Пан підляський певно пішов над Дністер із військом, а при Ханенку лишили кілька хоругв. Ханенко посилає до короля, просячи про допомогу. Відомість з Ясс, що війна безперечно починається, бо турки стягують війська. Кажуть, що за вісім днів мають стати (в Україні), тільки чекають польського посла п. Бентковського.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 507 зв. Інший список знаходиться в ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 363. – С. 228)

№ 62 1672, червня 26. – Летичів. – Лист летичівського намісника Анджея Кондрацького до невідомого.

В суботу у нас була велика тривога, бо в четвер та п’ятницю прийшло 3 000 орди, а 2 000 яничарів до Кальника. Дуже велика тривога стала в Україні. Наше військо рушивши з поля до табору, мусило відступити і укритися в містах при деяких фортецях. Треба щоденно бути пильними, виглядаючи орду, не набридати людям по селах, а шляхті у домах. Це певно, що орда з’єдналася з Дорошенком. Не тільки орда, але й турки на цьому боці Дунаю, Їх треба щоденно сподіватися, особливо орди, котра розділилася на три частини; цими днями вона випустить загони.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 508 – 508 зв.)

№ 63 1672, червня 29. – Меджибіж. – Лист меджибізького коменданта Станіслава Заблоцького до невідомого.

Недавно нам принесли свіжі відомості з України. Певно, що Дорошенко став табором коло Умані, маючи при собі 100 000 орди з двома пашами. Посилаю шпигунів. Що нового принесуть, повідомлю.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 508 зв.)

№ 64 1672, червень. – Лист підляського каштеляна Станіслава Кароля Журецького до невідомого.

«Це теж повідомляю в. м., м. м. пану, що маю від мого брата п. подільського хорунжого», коменданта Кам’янця, що значний турецький шпигун був присланий від турецького візира нібито як в’язня «у французькому одязі. Потім, коли його виказала мова, бо по-польскі не вмів, на допиті в усьому признався, що Кам’янця осману прирік. Він чоловік бургундської нації, на Кандії (Криті – Ю.М.) чимало довів і водолазом у море входив і коли бачив мілке море, тоді там сам вкинувши у воду скриню і ровами заложивши, землю насипав, цього укріплення не могли кандійці мінами висадити». Каже, що візир з усіма силами виходить до Кам’янця, як раніш під Кандію. Він був відісланий до короля в кайданах, думаю, що більше викаже секретів.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 508)

№ 65 1672, липня 4. – Меджибіж. – Лист невідомого до невідомого.

Дорошенко з невеликими силами спустошує Умань. Козаки з міста не помагає йому, тільки так для чуток було трохи з полків. Уманці завдали шкоду гультяйству Дорошенку. Кажуть запевне, що під час вилазки було вбито пашу. Дорошенко штурмом взяв і віддав орді містечка, також хутори, з котрими уманці укрилися (в Умані), особливо один хутір, у котрому було взято 2000. Наше військо ходило до Молдавіі, пригнали звідти багато бидла і овець. Відомість певна прийшла, що Дорошенко відступив від Умані том, що Сірко з 40 000 московитів і з задніпрськими козаками переправляється коло Кременчука. З Умані пішли роз’їзди та Дурак від Ханенка. Торговицький полк знову перейшов до Ханенка, перебивши турок, котрі були на залозі. Дорошенко звернувся до Лисянки.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 363. – С. 229)

№ 66 1673, червня 30. – Варшава. – Новина.

Наводиться реляція львівського владики Шумлянського про те, що Дорошенко вчинив в Україні.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 628 зв.)

№ 67 1673, серпня 11. – Варшава. – Новина.

Сповіщається про московського посла. До Крим в похід послано Сірка й калмиків.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 366)

№ 68 1673, серпня 11. – Львів. – Новина.

Дорошенко з козаками, валахами й молдаванами може піти на Львів.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 368)

№ 69 1674, лютого 16. – Меджибіж. – Лист шляхтича Моджевського до невідомого.

Одна духовна особа повернулася 12-го з Могилева до Меджибіжа. Сказала, що татари й чемериси залишаються в Барі, закликають 5 000 орди до Бару. Ромодановський з великою потугою йде під Чигирин до Великодня, а Дорошенко спалив коло Чигирина село й солому на 6 миль довкола. Другий посланець, котрий виїхав з Гадяча 26 січня, а в Меджибіж прибув 13 лютого, сказав що бачив московське військо, яке переправлялося через Дніпро. Це військо йде: 1) на Канів, 2) на Чигирин, 3) на Черкаси. Ромодановський розіслав по фортецям (Канева, Черкас та ін.), щоб йому піддавались, але ті міста вирішили боронитися. При від’їзді цієї людини з переправи був із своїми козаками вже на цьому боці Дніпра, а за ним наступала москва.

Військо Дорошенка не хотіло збиратися, незважаючи на його письмовий наказ. Він мусив сам до них приїхати і так під Могилів зібрались Кальницький, Уманський, Корсунський та інші полки. По містах мало хто лишився. Орда між ними стала. Якщо з’єднаються з ордою, то підуть на московитів, а якщо ні – то укриються в містах. Козаки, котрі передалися від Ханенка до москви, ночували до цих часів коло Гадяча і Лубен, мали хлібі квартири. Тепер з ними пішов до Криму Сірко. Ханенко взяв Брусилів й вирубав козаків з Димера, які йшли до Канева до московського війська. Козаки Дорошенка під Мотовилівкою зустрілися з сімома московськими воєводами і завдали їм великої шкоди.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 677 зв.)

№ 70 1674, після 13 березня. – Меджибіж. – Новина.

5 березня орда (5 000) підійшла до Бару і важко було їй боронитися, тому хоругв відступила до замку. Було вбито кількох татар. Того ж дня орда напала на три шляхи, але не застала селян, хіба що тих, що були вперті і не слухали пересторог. Ми не змогли взяти „язика”. Орда ж повернулась до Бару.

13 березня бл. 4 000 татар рано й раптово напали на Більчу (Bilczą), де зупинилось три хоругви. Татари заподіяли велику шкоду, з хоругви новодвірського старостии вбили п’ятьох з товариства, а з хоругви Даниловича, червоноградського старости, одного товариша взято в полон; хоругви Галензовського вчинили найбільшу шкоду, бо ця хоругва стала за двома переправами і ніяк не могла прорватися до замку. Взяли у полон ординці вісьмох з товариства (Хиневича, Яковського. Бобовського, Єзерського, пана Божиховського, Стрілецького, Гакельського, Петровського), а Борковського поранили, Сарнецького зарубали. Поштової челяді з кіньми взято в полон 29, а ті, яким вдалося вхопити коня, повтікали. А орда як лужну челядь, так і коней, запрягши в їхні вози і наклавши на вози речей, захопили все, навіть бидло.

(БПАН у Кракові. – ВР. – № 1070. – Арк. 678)

№ 71 1674, березня 20. – Меджибіж. – Новина.

«Отець ігумен, котрий спеціально їздив по Україні, був у Ставищах у сотника 2 березня». При ньому до цього сотника прийшли листи від Лизогуба з Богуслава: чи хоче він піддатися московському цареві. Він тут же вчинив раду, а сам поїхав до Лизогуба, щоб віддати присягу. Він від’їхав і попрощався з ігуменом. А коли ігумен ще був у дорозі його наздогнав купці і с казали йому, що московити вже увійшли до Ставищ. Коли приїхав до Кальчика, то застав там Ребрика (Rebryka), кальницького полковника, котрий з бою з московитами з-під Лисянки прибіг; цей бій був у суботу, а він у неділю пополудні став у Кальчику.

Його хорунжий з кількома прибіг з цього бою до Кальчика. отець ігумен його бачив і довідався від нього, що Григорій Дорошенко, будучи наказним гетьманом і маючи при собі серденят з Чигирина, добірних липків та компанійців, стояв на тому місці і давав відсіч московитам біля Корсуня й Лисянки. Він надіявся й на татарську допомогу, однак прийшло тільки кількасот кінних з Іскрицьким.

Андрія Дорошенка, при котрому були Уманський, Паволоцький, Брацлавський, Кальницький і Могилівський полки, (після виступу московитів з Канева) він хотів привабити з Корсуня. Тоді Лизогуб писав до Петра Дорошенка, щоб схилився до московського царя, потужного монарха. Дорошенко дав таку відповідь, що вже має протекцію непереможного турецького султана. Тоді зразу 30 000 московитів роз’їздом підступило й два козацьких полки. Дорошенко вийшов проти них з Лисянки, маючи немало людей, з’єднався з липками, сподіваючись цими людьми налякати противника.

Коли московити й козаки прийшли, то стали переважати військо Дорошенка і перемогли його. Одних взяли в полон, другі – піддалися, деякі втекли. Місцеві (меджибізькі) міщани їздили до братів своїх до Умані. Казали, що коли в Лисянці татар обложили і вони були змушені відступити до міста, то міщани повстали. Григорія Дорошенка заховали, показували його одяг і шапку, та Лизогуб взяв їх під варту й до Ромодановського в Богуслав відіслав.

Також паволоцький сотник примчав до Бузівки, то тамтешніми міщанами був зв’язаний і відісланий до московитів. Мій вісник, якого я спеціально посилав на Україну, повернувся; сказав, що Кальник і Немирів схильні до московитів. Любченко (Łobczenko) до Крем’янки (Krzemienki), свого села, приїхав. Московитами не тривожився, кальницький полковник буде боронитися, послав сотника Варяницю (Waranicę) до Богуслава з Немирова Про Андрія Дорошенка кажуть, що вийшов на роз’їзд з Корсуня. Далі мова йде про Ханенка.

(БПАН у Кракові. – ВР. – № 1070. – Арк. 678)