Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Коляда

Юрій Федькович

Ой тури, тури, буйні ви звірі –

Ладо, Ладо!

Ой що там чути в нашім Підгір’ї?

Ладо Боже!

Ой брате, брате, добре чувати!

Ладо, Ладо!

Ходит світлицев старая мати,

Ладо Боже!

Ой ходит, ходит, столи вкриває,

Ладо, Ладо!

Зелені вина в кубки зливає,

Ладо Боже!

Ой гоя, гоя, золоті куби!

Ладо, Ладо!

Буде з вас пити синок мій любий,

Ладо Боже!

Ой буде, буде, але не нині,

Ладо, Ладо!

Бо він сегодне в царя в гостині,

Ладо Боже!

Ой гостит, гостит, в погарі звонит,

Ладо, Ладо!

‘Д царскому столу кучерем клонит:

Ладо Боже!

Ой царю, царю, німецький княже!

Ладо, Ладо!

Пусти мене ти в Підгір’я наше!

Ладо Боже!

«Ой підеш, підеш, підеш дружино,

Ладо, Ладо!

Але аж вип’єм червоне вино».

Ладо Боже!

А на сі слова: бувай здорова,

Ладо, Ладо!

Бувай здорова, ти нене моя,

Ладо Боже!

Та й не журися за твого сина,

Ладо, Ладо!

Твій син ся має, як гай-калина,

Ладо Боже!

А гай-калина сім рік не цвіла,

Ладо, Ладо!

В шовкові трави гилє клонила,

Ладо Боже!

Гилє клонила, а все низенько,

Ладо, Ладо!

А все до тебе, ти моя ненько,

Ладо Боже!


Примітки

Поезії, 1862, стор. 10 – 12.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 23 – 24.