Співацкая доля

Юрій Федькович

Співанка

В місті Умани на книжницкій бани

Сидит сокіл сивесенький.

«Куда ж ти їдеш, співацкий ти пане

Співаче наш молоденький?» –

«Їду я, їду з гори Чорногори,

За бистрії за річеньки;

Гей на день добрий, козацкий соборе,

Ви славнії козаченьки!»

«Бог дай здоровє, співацкий ти пане,

Співаче наш молоденький!

Просимо тебе, ой просим тя з нами,

Сідай на мід солоденький».

«Ой не прийшов я до вашого двору

На меду ся напивати,

Але-м приїхав славному собору

Мою долю заспівати.

Бо моя доля як в сокола воля,

Як ластівка в новім дворі:

Рано в Подолє, на вечер з Подоля,

Опівночі в Чорногорі.

Бо мої думи – раз дунайскі шуми,

Зазулі раз в лузі в тузі, –

А на сім слові бувайте здорові

Всі козаки в рускім крузі».

Примітки

Поезії, 1862, стор. 35 – 36. Перша редакція сеї пісні була друкована в «Slovi na slovo», диви вище.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 41.