Русь

Юрій Федькович

(По Mignon Ґетого)

Ци знаєш, де країна тая мила,

Де явір ріс і де калина цвіла.

Де Дністер грав, де Галич печаліє.

Де руський край, де руське серце мліє?

Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле?

Туди, туди піду з тобов, соколе.

Ци знаєш, де там Левова палата,

А в їй мурах вибивана кімната,

Де образи по стінах золочені,

«Де Лев наш, де?» питають засмучені.

Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле?

Туди, туди піду з тобов, соколе! –

Ци знаєш, де ті сині наші гори,

Де Черемшу, де буйного ізвори,

Де рутин цвіт з барвінком зеленіє,

Де Божий Дух на землю з неба віє?

Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле?

Туди, туди підемо, мій соколе.

Примітки

Друк. Слово, 1861, ч. 86, потім Поезії, 1862, стор. 23 – 24.

Поезія є переспівом з роману Й. В. Гете «Рокии навчання Вільгельма Мейстера» (1796).

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 32 – 33.

Автограф невідомий.

На текст поезії Федьковича український композитор А. Вахнянин (1841 – 1908) написав свій перший хоровий твір (1862).

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 509.