Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

«Білих офіцерів недобитки…»

Юрій Клен

Білих офіцерів недобитки

з вогником блискучим у очах,

сиві старики і недолітки,

що зросли в кадетських корпусах!

Знову гонг історії вас кличе

під прапори знищених полків.

Стародавній запал войовничий,

як шампанське, в серці вам скипів.

На чини спасенницькі, великі

у Сибірі адмірал Колчак,

а на півдні генерал Денікін

згуртували вже негожий брак.

Та чи ж ви забули, як червоні

вам недавно ще здирали з пліч

золотом прострочені пагони,

як гаки залізні клали в піч

і на шкурі кожного корнета

у вогні розжевреним жезлом

випікали чорні еполети?

Скрізь, за кожним вулиці кутком,

генеральші й ветхі генерали

продають тютюн і сірники.

Тож вам білі душі задрижали

під сукном підбитим сюртуків.

* * *

По Росії чеські легіони

у вигідних котять поїздах

і до Чехії везуть мільйони –

золото, загарбане в містах.

Їдуть будувати там державу

на оці накрадені скарби,

жерти жирні гуси, пити каву

і пекти білесенькі хліби,

та ковтати кнедлики з повидлом

і на роздоріжжі в дар квітки

Непомукам нести, ситим бидлом

в мирні чимчикуючи віки.

Їм однаково, чим торгувати,

і коли до рук попав Колчак,

то чому б його і не продати?

Сипте повний золота баняк!..

Він стоїть, на серце адмірала

скопом большевицькі вояки

вже свої рушниці скерували,

але зброя валиться з руки,

бо спокійно він цигарку курить,

димом вітер підвіває скронь.

Докурив і брови враз нахмурив,

коротко скомандував: «Вогонь!»

Не врятує білої фаланги

вже ніхто завзяттям молодим,

і до моря відступає Врангель,

і мішком стає скелястий Крим.

Підбирають кораблі крилаті

рештки армій – зморених гостей.

Як рідкі, цікаві експонати,

в європейський звозять їх музей.


Примітки

Колчак Олександр (1874 – 1920) – , керівник білого руху на сході Росії.

Денікін Антон (1872 – 1947) – , керівник білого руху на півдні Росії.

чому б його і не продати? – подробиці подає .

Врангель Петро (1878 – 1928) – , керівник білого руху на півдні Росії після Денікіна.

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Торонто: Фундація імені Юрія Клена, 1957 р., т. 2, с. 59 – 60.