«Щасливий край…»

Юрій Клен

Щасливий край,

де сонце Маркса і Лассаля

дарує май

замісто вовни, шкір і сала.

Тебе таким

у снах своїх не бачив Гоголь.

Як пілігрим,

шукаю марно шлях до Бога.

Усі стежки

позаростали будяками.

Скрізь літаки

із нерухомими крилами

з небес гудуть,

що вже немає серафимів,

і зверху шлють

клубки їдких і сивих димів.

З-понад ланів

не пролунає крик «Осанна!».

Ні, інший спів

вітає мудрість нездоланну,

з якою вождь

підвладним натовпом кермує

в грозу і дощ,

важку на люд натягши збрую.

Навіщо нам

гірська блакить і хвій туманів,

і сад, і храм,

коли нам норму дав Стаханів,

коли машин

сторикий рев реве у вуха?

Невгавний млин

у душу вихорем нам дмуха!

Нам розгорнули Маркс і Ленін

далекий світ.

Загнав докупи їхній геній

голоти збрід.

Народ від Коли до Колими

рубає лід.

Він від Архангельську до Криму

єдиний моноліт.

Щасливий край,

де сонце Маркса і Лассаля

плекає гай,

красніший від садів Версалю.

Новий декрет

щодня новий несе добробут

і наперед

без нас щасливими нас робить.

За хліба шмат

хто не піде на смерть і зраду,

на шах і мат,

на чин гидкий і на загладу?

Нових людей

доба невидана зростила

і квіт ідей

слізьми буржуйськими зросила.

Примітки

Стаханів (Стаханов) Олексій (1906 – 1977) – більшовицький .

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Торонто: Фундація імені Юрія Клена, 1957 р., т. 2, с. 76 – 77.