«Пливуть у шумі хвиль уривки літ…»

Юрій Клен

Пливуть у шумі хвиль уривки літ.

їх течія несе в далеку безвість.

Колись казав премудрий Геракліт,

що «Πάντα ρεϊ»: пробіг потік і щез він,

він вже не той, бо інша в нім вода,

і хвиля, що тепер пливе, не та вже.

Невже, часам віддавши тлінну дань,

ніде ніщо не лишиться назавжди?

А ми самі – лише прудкий потік

химер, мінливих настроїв, уявлень?

І все це стопче смерть, зітре навік,

як між долонь я цей горіх розчавлю?

Ні, в висі, де бринить зірчастий рій,

здіймає фільм рука нам невідома

із наших помислів, бажань і дій,

і все оцінює нехибний помір.

Все віддзеркалить вічності екран.

Не пропаде тут жаден звук і порух,

і нашу радість, біль і мрій дурман

чиєсь перо записує у зорях.

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Торонто: Фундація імені Юрія Клена, 1957 р., т. 2, с. 14.