«В країні Леопардії…»

Юрій Клен

В країні Леопардії,

де кожний рік цвіте акація,

іде екстермінація

старої гвардії.

В країні Леопардії,

(що зветься так

не тільки задля рими),

в її столиці – Третім Римі –

партійний шириться пістряк.

Під бурю криків

на скін ідуть Бухарін, Риков,

Зінов’єв, Каменев.

Старі компартії берладники

тавровані як зрадники.

Кого з них катова рука мине?

Повинна ж революція

мати Дантонів,

що їх жде екзекуція,

і про безпеку кордонів

мусять дбати свої Робесп’єри,

самотинні вожді-солітери.

Іменем республіки

треба карати,

заносити в рубрики.

По страті страта –

державні свята.

Та не прийшлося вмирати

нікому з старої гвардії

в країні Леопардії

смертю Марата:

не знайшлася ніде

Шарлотта Корде.

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Торонто: Фундація імені Юрія Клена, 1957 р., т. 2, с. 80 – 81.