«Вкладай життя своє у «норму»…»

Юрій Клен

Вкладай життя своє у «норму»,

закон статистики шануй,

ганяй, щоб десь добути корму,

доводь, що ти не є буржуй.

Мистець є «спецом» від палітри,

що вправою набув свій хист;

збадай його рецепти хитрі –

і зразу будеш ти артист.

Поет слова лиш комбінує;

засвій ту техніку чітку,

небавом світ тоді відчує,

що муза в тебе на шнурку.

Нема дарів, від Бога даних.

Хто містики блакитний квіт

шукає, бродить у туманах.

Твій грунт є дійсності граніт,

причин і фактів світ реальний, –

він, а не заповіт Христа,

задовольняє нам нагальну

земну потребу живота.

Вложи, віддавши дух на жертву,

всю різнобарвну рясоту

життя у формулу, у мертву,

вславляй незрячу сліпоту.

Відбудь на тиждень сім засідань.

На кожному присяжно лай

Париж і Лондон, Рим і Відень, –

ті буржуазні кубла зграй.

Передусім складай програму,

що нам робить, коли і як,

щоб розчинить в майбутнє браму

і щоб не ріс у нас будяк.

Вигадуй плани нездійсненні

(усе в масштабі світовім),

що їх уява небуденна

сповиє димом голубим.

Хвали реформи геніальні,

що родять розпач і відчай;

хвали ті заходи каральні,

що на землі створили «рай».

Та й то ти не помреш спокійно

у колі рідному дітей,

а десь у пустці безнадійній

невірним зрадником «ідей»,

між криг, завіяний снігами,

під панахиду хуртовин,

що над сумними островами

шумлять верхів’ями ялин.

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Торонто: Фундація імені Юрія Клена, 1957 р., т. 2, с. 86 – 87.