40. Оксана – учителька

Ольга Кобилянська

За тиждень прийшло повідомлення до Оксани, що вона іменована при народній школі учителькою і має явитися з початком шкільного року в гірськім містечку М.

Ця вістка викликала велику радість в родині годинникаря. Оксана почувалася невимовно щаслива. От вона вже самостійна, вже має власний хліб. Та найкраще це те, що буде мешкати там, де тітка Софія Рибко і буде разом з своєю гарною і єдиною первою сестрою, також жінкою українця вчителя.

Радість Марії по приїзді матері і Оксани до Покутівки була велика. Через батькову недугу вона не сподівалася мами. Думала, що прибуде лише брат і Оксана. Церемонія хрещення малої українки відбулася святочно. Едвард Ганг з хресною мамою були поважніші як треба, наче старі випрактиковані громадяни. За обідом о. Захарій розпитував з цікавістю Едварда про подорож, а при кінці святочної днини в Зарків прохав о. Захарій і дідичівський син паню Цезаревич, щоб Юліан приїхав відпочити після подорожі до Покутівки. О. Захарій пригадував спеціально, щоб його не бракувало у них на відпусті з кінцем серпня. Єва, почувши це, щипнула Оксану в ухо і шепнула:

– Наша стара парафіяльна покрівля піде у повітря від самої побожності, а батько це певно відхорує.

Едвард Ганге прохав, щоб Юліан просто до нього заїхав.

– У вас хата занизька для Юліана, – жартівливо впевняв паню Марію і передавав для його через Оксану кілька коробок запашного тютюну.

Небавком попрощалася Оксана з батьками, сестрами, проведена братом, від’їхала на свою учительську посаду. У першому довгому листі перша «офіціальна» частина була для батька, про те, як їй ведеться, як учителює, яких має школярів, яке сильне вражіння зробила на неї чудова гірська околиця. Вуйко Рибка був директором школи і далі піде на емеритуру. Левки – єдина донька тети була заміжня за вчителем – обоє гарні люди, а він буде заступником вуйка Рибка у школі, дотепний і розумний мужчина. В кінці був опис її кімнати і салют містечка з його мальовничим положенням, про сильне повітря, яке оп’яиює і силує до довгого сну. Крім цього був невеличкий листок для «братика».

Рада б вона знати, що він, Юліан «думає» і діє? Добре, що має лекції англійської мови. А коли буде в Покутівці на відпусті, нехай їй про все напише, дещо і про Едварда Ганга. Але він цілком не потребує думати, що вона зачепила своє серце за Ганга. Ріжниця між ними така велика, що й думати про таке не можна. Але він її своїм гарним вихованням і веселим настроєм подобається, і мимоволі приходить їй на гадку, що й нашим «паничам» не завадило б якби були так гарно виховані. При кінці мусить ще додати, що вже знає, де мешкає Альбінський і тета Оля Альбінська. Раз також бачила і внучку Альбінського – Дору, як ішла із своїм нареченим д-ром Егоном Вальдом і звертала увагу своєю елегантною сукнею перламутрової барви. Дуже граціозна, здається русява. Той наречений є військовим лікарем. Їй хотілось би казку написати для брата, але правдиву.

Джерело: Кобилянська О. Апостол черні. – Львів: Діло, 1936 р., т. 2, с. 8 – 10.